Довге (Івано-Франківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Довге (Тисменицький район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Довге
Церква Воскресіння Христового
Церква Воскресіння Христового
Церква Воскресіння Христового
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Єзупільська селищна громада
Основні дані
Засноване 1437
Населення 779
Площа 10,86 км²
Густота населення 71,73 осіб/км²
Поштовий індекс 77433
Телефонний код +380 3436
Географічні дані
Географічні координати 49°02′04″ пн. ш. 24°55′16″ сх. д. / 49.03444° пн. ш. 24.92111° сх. д. / 49.03444; 24.92111Координати: 49°02′04″ пн. ш. 24°55′16″ сх. д. / 49.03444° пн. ш. 24.92111° сх. д. / 49.03444; 24.92111
Водойми річка Дністер, струмок Тумир.
Відстань до
обласного центру
30 км
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Івано-Франківськ
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 77433, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Довге, вул. Шевченка, 22
Сільський голова Червак Роман Іванович
Карта
Довге. Карта розташування: Україна
Довге
Довге
Довге. Карта розташування: Івано-Франківська область
Довге
Довге
Мапа
Мапа

До́вге — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, розташоване в мальовничому куточку Івано-Франківщини на берегах Дністра на межі Івано-Франківського району та Чортківського району Тернопільської області. Входить до складу Єзупільської селищної громади.

Географія[ред. | ред. код]

У селі струмок Тумир впадає у річку Дністер.

У річці Дністер в селі Довгому відслонюються різноманітні відклади

Історія[ред. | ред. код]

Одна з історичних версій походження назви села повідає, що на березі річки оселився рибалка на ймення Іван Довгий і згодом з невеликої пристані виникло село. Перші письмові згадки датуються 1437 роком.

Щодо іншої версії, то вона така — під час нападу татар на Галич, галичани покидали свої оселі і тікали вздовж Дністра, де і надовго залишались, тому і назвали цю місцевість Довгою.

Особливістю села є те, що село розташоване по обох берегах Дністра, а чи не єдиним засобом сполучення, який зберігся з давніх-давен й донині — човен.

Кілька разів за польського та австрійського панування змінювалася назва села. 1506 року село отримало назву Длуге, у 1546 році — Долхе, а від 1886 року знову повернулася стара назва села — Довге, яка збереглась й донині.

У 1920-х роках у селі був утворений осередок товариства «Просвіта».

У 1934—1939 роках село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі мешкало 1350 осіб, з них 1255 українців-греко-католиків, 80 українців-римокатоликів і 15 євреїв[1].

За 1942—1944 роки з Довгівської сільради, у якій числилося 952 мешканці, вивезено 339 осіб у Німеччину на примусові роботи[2].

У січні 1992 року відновлено Довгівську сільську раду і виведено Довге з підпорядкування Стриганецькій сільській раді.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Це єдине село в Тисменицькому районі, де є найбільше культових споруд: одна ПЦУ Воскресіння Христового, настоятель о. Любомир Медвідь та дві УГКЦ церкви. Храмове свято — Поливаний понеділок

Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (2003), насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі працює Довгівський навчально-виховний комплекс, ФАП, клуб, сільська бібліотека.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 92. — ISBN 3-447-02376-7.
  2. Степан Макарчук. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945). mankurty.com. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 14 січня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]