Довгозубий вуж в'єтнамський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Довгозубий вуж в'єтнамський
Довгозубий вуж в'єтнамський
Довгозубий вуж в'єтнамський
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Вужеві
Рід: Довгозубі вужі
Вид: Довгозубий вуж в'єтнамський
Біноміальна назва
Rhabdophis subminiatus
Schlegel, 1837
Синоніми
Tropidonotus subminiatus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rhabdophis subminiatus
ITIS logo.jpg ITIS: 700837
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 46271
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rhabdophis subminiatus

Довгозубий вуж в'єтнамський (Rhabdophis subminiatus) — отруйна змія з роду Довгозубі вужі родини Вужеві. Має 2 підвиди. Інша назва «червоношийний вуж».

Опис[ред.ред. код]

Загальна двжина коливається від 70 см до 1,3 м. Голова велика, відмежована від тулуба шийним перехопленням. Зіниця ока кругла. Верхньощелепна кістка має 2 загнутих назад великих зуба, відокремлених від інших дрібніших зубів беззубим проміжком. Зуби на нижньощелепній кістці рівного розміру. Тулуб циліндричний, хвіст середньої довжини. Луска кілевата. Характерною особливістю забарвлення є темно-червона витягнута пляму позаду голови. Кольор спини у передній частині тулуба жовтуватий, у задній — червоно-коричневий.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє первинні ліси, гірські місцини, агроландшафти, сади. Зустрічається на висоті до 1200 м над рівнем моря. Харчується ящірками, гризунами. Отрута може становити небезпеку для людини, відомі смертельні випадки.

Це яйцекладна змія. Самка відкладає до 14 яєць.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у В'єтнамі, Камбоджі, Лаосі, Таїланді, М'янмі, Індонезії, Бутані, Бангладеш, Непалі, на заході Малайзії, в деяких районах Індії та Китаю.

Підвиди[ред.ред. код]

  • Rhabdophis subminiatus helleri
  • Rhabdophis subminiatus subminiatus

Джерела[ред.ред. код]

  • Grossmann,W. & Tillack,F. 2001. Bemerkungen zur Herpetofauna des Khao Lak, Phang Nga, thailändische Halbinsel. Teil II: Reptilia: Serpentes; Testudines; Diskussion. Sauria 23 (1): 25-40
  • Manthey, U. & Grossmann, W. 1997. Amphibien & Reptilien Südostasiens. Natur und Tier Verlag (Münster), 512 pp.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.