Довгота
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Карта Землі | |
| Довгота (λ) | |
|---|---|
| Лінії довготи на цій проекції виглядають викривленими та у вертикальному положені, але, насправді, вони є половинками великих кіл. | |
| Широта (φ) | |
| Лінії широти, в цій проекції, виглядають прямими та горизонтальними, але, направді, вони є колами з різним радіусом. Всі точки на одній широті мають спільну назву коло широти. | |
| Екватор ділить планету на Північну півкулю та Південну півкулю, та знаходиться на широті 0°. | |
Довгота, одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають положення точок на земній поверхні (див. Географічні координати, Координати в геодезії), на небесній сфері (див. Небесні координати), на поверхнях Сонця, Місяця, планет (Геліографічні координати, Селенографічні координати, Планетографічні координати). Для Землі залежно від способу визначення розрізняють довготу астрономічну й довготу геодезичну. Астрономічна довгота на земній поверхні дорівнює різниці місцевого часу (середнього сонячному або зоряного) в обумовленому пункті й часі початкового (грінвічського) меридіана (всесвітній час) з астрономічних спостережень і залежить від напрямку прямовисної лінії (нормалі до геоїда) в обумовленому пункті. У міжнародній практиці така довгота вважається додатньою на захід, а в колишньому СРСР переважно на схід від 0° до 360° (у годинному вимірі від 0 до 24). Геодезична довгота визначається шляхом геодезичних вимірів, наприклад тріангуляції, від деякого вихідного пункту до обумовленого пункту й залежить від напрямку нормалі в ньому до прийнятого референц-еліпсоїда. Астрономічною довготою називається також одна з координат в екліптичній системі небесних координат.
ДОВГОТА (англ. longitude, нім. Länge f) — одна з географічних координат. Може бути астрономіч-ною і геодезичною. Д. астрономічна — двогранний кут між площиною початкового астрономічного меридіана і площиною астрономічного меридіана даної точки земної поверхні; позначається буквою λ. Відлік Д. ведеться від початкового Грінвичського меридіана від 0 до 360° у напрямку з заходу на схід або в обидва боки від 0 до 180° з припискою відповідно «східна», знак плюс і «західна», знак мінус. Д. Геодезична — двогранний кут між площи-ною геодезичного початкового меридіана і площиною геодезичного меридіана даної точки земної поверхні; позначається буквою L. Д. геодезична позначається аналогічно астрономічній, тільки прямовисна лінія в даній точці замінюється нормаллю до референц-еліпсоїда.
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
"Большая советская энциклопедия" (БСЭ)

