Довгохвостосиницеві

На відміну від інших представників родини, Leptopoecile sophiae має яскраве забарвлення

Довгохвостосиницеві, ополовникові (Aegithalidae) — родина дрібних співочих птахів ряду горобцеподібних.

Морфологічні ознаки

Це дрібні за розміром птахи розміром 9—14 см у довжину, включаючи довгий хвіст та вагою 4,4—9 г. Їхнє забарвлення зазвичай блідо сіре або коричневе, частина видів має білі частини оперення, довгохвості синиці мають рожеві відтінки в оперенні. На противагу цьому, решта представників родини — види роду Leptopoecile забарвленні яскраво, маючи фіолетове та блакитне оперення. Leptopoecile elegans єдині представники, які мають чубчик. Дзьоб у представників цієї родини є тонким, коротким та конічним за формою. Крила відносно короткі та заокруглені. Ноги відносно довгі.

Поширення та місця існування

Усі довгохвостосиницеві — лісові птахи, які віддають перевагу узліссю та підліску. Види роду синиця довгохвоста віддають перевагу листяним лісам, тоді як види роду Psaltria зустрічаються головним чином в хвойних лісах. Представники роду Psaltriparus використовують широкий діапазон місць існування, головним чином мішані ліси. Більшість видів родини мешкає в горах довкола Гімалаїв та всі поширені в Євразії, за виключенням Psaltriparus, які мешкають у Північній Америці. Довгохвості синиці є найбільш широко поширеними серед видів даної родини; зустрічаються в Євразії від Великої Британії до Японії. У протилежність іншим, два види мають дуже маленькі ареали: Aegithalos bonvaloti, поширення якого повністю обмежене двома горами в М'янмі та Psaltria exilis яка зустрічається тільки в горах на заході о. Ява. Види родини довгохвостосиницевих в цілому не є мігруючими, лише синиця довгохвоста проявляє тенденцію до міграцій, особливо на межі свого ареалу. Багато видів, які мешкають в горах, здійснюють взимку вертикальні міграції.

Особливості біології

Моногами. Пари можуть мати так званих помічників (одного або більше), які допомагають парі вигодовувати пташенят. Гніздо зазвичай кулеподібної форми, ззовні замасковане павутинням, лишайниками, а всередині вистелене пір'ям. Гніздо розміщують на деревах. Кладка складається з 6—10 білих яєць, які у багатьох видів мають червоні крапки. Інкубація триває 13—14 днів, молоді птахи залишаються в гнізді 16—17 днів.

Це всеїдні птахи, живляться переважно комахами та іншими безхребетними. Рослинна їжа зустрічається випадково взимку. Здобич зазвичай знаходять на гілках дерев та листках, рідко ловлять у польоті.

Птахи цієї родини більшу частину року тримаються зграйками по 6—12 особин.

Систематика

Таксономічний ранг та склад родини довгохвостосиницеві відрізняється за різними системами. Інколи рід довгохвостих синиць відносять до родини суторових (Paradoxornithidae).

За сучасними системами родина включає 3 роди та 13 видів:

• Довгохвоста синиця (Aegithalos) Hermann 1804
  • Ополовник китайський (Aegithalos bonvaloti)
  • Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus)
  • Ополовник рудоголовий (Aegithalos concinnus)
  • Ополовник сіроголовий (Aegithalos fuliginosus)
  • Ополовник чорноголовий (Aegithalos glaucogularis)
  • Ополовник рудощокий (Aegithalos iouschistos)
  • Ополовник чорногорлий (Aegithalos leucogenys)
  • Ополовник білогорлий (Aegithalos niveogularis)
  • Ополовник бірманський (Aegithalos sharpei)
  • Ополовник-крихітка (Aegithalos exilis)
• Сікорчик (Leptopoecile) Severtsov, 1873
  • Сікорчик тибетський (Leptopoecile sophiae)
  • Сікорчик чубатий (Leptopoecile elegans)
• Американський ополовник (Psaltriparus) Townsend, 1837
  • Ополовник американський (Psaltriparus minimus)

Посилання

• Harrap, Simon (2008). Family Aegithalidae (Long-tailed Tits) // del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David. Handbook of the Birds of the World. Volume 13, Penduline-tits to Shrikes. — Barcelona: Lynx Edicions. — Р. 76—101. ISBN 978-84-96553-45-3