Довгі заручини (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Довгі заручини
Un long dimanche de fiançailles
Long dimanche prehome.jpg
Жанр драма
історичний фільм
любовна історія
військовий фільм
Режисер Жан-П'єр Жене
Продюсер Жан-П'єр Жене
Білл Гербер
Сценарист Роман:
Себастьєн Жапрізо
Адаптація:
Жан-П'єр Жене
Гійом Лоран
У головних
ролях
Одрі Тоту
Гаспар Ульєль
Оператор Брюно Дельбоннель
Композитор Анджело Бадаламенті
Кінокомпанія 2003 Productions
Warner Bros.
Tapioca Films
TF1 Films Production
Canal+
Centre National de la Cinématographie (CNC)
Région Poitou-Charentes
Région Bretagne
Gerber Pictures
Мова  французька
німецька
корсиканська
Країна  Франція Франція
США США
Рік  2004
IMDb ID 0344510
Кошторис  56 600 000 $[1]
Касові збори  70 115 868 $[1]

«Довгі заручини» (фр. Un long dimanche de fiançailles, англ. A Very Long Engagement) — французька військова мелодрама режисера Жан-П'єра Жене, що вийшла на екрани у 2004 році. Екранізація однойменного роману Себастьєна Жапрізо.

Фільм був представлений на премію «Оскар» у номінаціях найкраща операторська робота та найкраща робота художника. Окрім того, стрічка стала п'ятикратним лауреатом премії «Сезар» та цілого ряду інших нагород.

Сюжет[ред.ред. код]

В Першу світову війну, під час битви на Соммі, п'ятеро французьких солдатів потрапляють під трибунал за звинуваченням у навмисному нанесенні собі травм через страх перед ранковою атакою. Трибунал засуджує усіх п'ятьох до смертної кари, і їх викидають на нейтральну смугу між двома лініями фронту — біля аванпосту «Бінго в сутінках». Після цього про всіх п'ятьох нічого не відомо. В послідовності появи цих солдат на екрані і їх короткої «військової біографії» виникає п'ятий за рахунком солдат зі своєю історією — це Манек, наречений головної героїни фільму, чарівної кульгавої Матільди, яка не вірить у те, що її коханий помер. Її серце говорить їй протилежне. Після закінчення війни Матільда проводить своє власне розслідування, поступово дізнаючись, що насправді відбулося в цей день біля «Бінго в сутінках».

Творці фільму[ред.ред. код]

У ролях[ред.ред. код]

Актор Роль
Одрі Тоту Матільда Матільда
Гаспар Ульєль Манек Манек
Домінік Піньон Сільвен Сільвен
Шанталь Нойвірт Бенедикт Бенедикт
Кловіс Корньяк Бенуа Нотр-Дам Бенуа Нотр-Дам
Альбер Дюпонтель Селестен «Муха» Селестен «Муха»
Дені Лаван Франсіс «Шість Су» Гіньяр Франсіс «Шість Су» Гіньяр
Жан-П'єр Бекер Есперанца Есперанца
Домінік Беттенфельд Анжело Бассіньяно Анжело Бассіньяно
Маріон Котіяр Тіна Ломбарді Тіна Ломбарді
Джоді Фостер Елоді Горд Елоді Горд
Жан-П'єр Дарруссен Бенджамін Горд капрал Бенджамін Горд
Жером Кірхер Бастош Бастош
Жюлі Депардьє Веронік Пассаван Веронік Пассаван
Андре Дюссольє П'єр-Марі Рув'єр П'єр-Марі Рув'єр
Тікі Ольгадо Жермен Лис Жермен Лис

Зауваженя[ред.ред. код]

  • Під час фільму Манек декілька разів вибиває (на дзвоні, на скелі, а потім на дереві на нейтральній смузі) літери «МММ». Ці літери означають «Манек кохає Матільду» (Manech aime Mathilde) — у французькій мові слово «aime» вимовляється так само, як літера «M».
  • «Довгі заручини» — друга спільна робота Жан-П'єра Жене та Одрі Тоту після відомої «Амелі». Цьому факту фільм зобов'язаний своїм неофіційним теглайном — «Амелі йде воювати». Офіційний теглайн фільму — «Ніколи не відпускай».
  • Згідно з прийнятою у Франції програмою підтримки національного кінематографу картина Жене отримала великі субсидії в національному центрі кінематографії. Видавцем і правовласником виявилась компанія Warner Brothers. Французи підрахували, що Warner Brothers банально «запустила руку у французький бюджет». Стрічка не змогла брати участь в Каннському кінофестивалі, так як вона вже була показана за межами країни до фестивалю, і не змогла бути номінована на «Оскар» у категорії «за найкращий іноземний фільм», оскільки вийшла у Франції не у встановлений термін.

Історія прокату[ред.ред. код]

Дати прем'єр наведені у співвідношені з даними IMDb[2]. Шаблон:Начало скрытого блока

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Список нагород і номінацій наведений у співвідношенні з даними IMDb[3].

Нагороди[ред.ред. код]

Номінації[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Калькуляція зборів» (англійською). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 27 грудня 2009. 
  2. ««Довгі заручини»: інформація про релізи» (англійською). Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-12-27. 
  3. «Інформація про нагороди і номінації» (англійською). IMDb. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 27 грудня 2009. 

Посилання[ред.ред. код]