Довжина когерентності надпровідника

Довжина когерентності надпровідника - характерна довжина, на якій хвильова функція (параметр порядку) надпровідника суттєво змінюється. Зазвичай довжина когерентності позначається $\xi$. Разом із лондонівською глибиною проникнення вона складає пару основних характеристик надпровідника при макроскопічному феноменоголічному описі.

В рамках теорії Гінзбурга-Ландау довжина когерентності визначається як

$\xi = \frac{\hbar}{2 \sqrt{m |a|}}$,

де $\hbar$ - зведена стала Планка, $m$ - маса електрона, $a$ - параметр, який входить у рівняння Гінзбурга-Ландау. В області поблизу критичної температури температурна залежність параметра $a$ задається рівнянням

$a = \alpha (T_c - T)$,

де $T$ - температура, $T_c$ - критична температура, $\alpha$ - певний коефіцієнт пропорційності.

Теорія Гінзбурга-Ландау застосовна тоді, коли довжина когерентності $\xi$ набагато більша від характерних розмірів куперівської пари $\xi_0$. Така вимога виконується поблизу фазового переходу до нормального стану.

Дивіться також

• Параметр Гінзбурга-Ландау

Джерела

• Е.М. Лифшиц, Л.П. Питаевский (1978). Теоретическая физика. IX. Статистическая физика, часть 2. Теория конденсированого состояния. (російська). Москва: Наука.