Догілева Тетяна Анатоліївна

Догілева Тетяна Анатоліївна
рос. Татьяна Анатольевна Догилева
Ім'я при народженні	рос. Татьяна Анатольевна Догилева
Народилася	27 лютого 1957(1957-02-27) (67 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка, письменниця, театральна режисерка, кінорежисерка, ведуча, телеведуча
Alma mater	Державний інститут театрального мистецтва (1978)
Роки діяльності	1971 — тепер. час
У шлюбі з	Мішин Михайло Анатолійович
IMDb	nm0230507
Нагороди та премії
Догілева Тетяна Анатоліївна у Вікісховищі

Догилева Тетяна Анатоліївна (* 27 лютого 1957, Москва, РРФСР) — радянська, російська актриса театру і кіно, театральний режисер. Заслужена артистка РРФСР (1989). Народна артистка Росії (2000).

Біографія

Закінчила Державний інститут театрального мистецтва (1978).

Навчалася у театральному інституті ім. М. Єрмолової.

У кіно дебютувала в 1971 році роллю в кінострічці «Віддати швартові!». Отримала популярність, зігравши в картинах «Покровські ворота» (1982, реж. М. Козаков), «Вокзал для двох» (1982, реж. Е. Рязанов), «Забута мелодія для флейти» (1987, реж. Е. Рязанов), Володимира Бортка — «Блондинка за рогом» (1984) і «Афганський злам» (1991. ВРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз за найкращу жіночу роль у конкурсі «Кіно для всіх», 1992).

Поставила ряд театральних вистав, дебютувавши в антрепризі Михайла Козакова постановкою «Місячне сяйво, медовий місяць» (1998).

Режисер-постановник фільму «Лера» (2007) — премія на кінофестивалі «Золотий Фенікс» за найкращий режисерський дебют.

Громадянська позиція

У грудні 2010 активно виступила проти будівництва студією М. С. Михалкова «ТриТе» готелю в Малому Козихинському провулку Москви, брала участь у пікетуванні будівництва.

8 грудня 2010 була серед представників різних громадських і політичних організацій, що прийшли в префектуру ЦАО зі спробою зірвати зустріч префекта з мешканцями провулка. Серед тих, хто підтримали, був відомий журналіст інтернет видання Грані.ру Андрій Новачків.

В 2011 виступила на боці захисників Хімкинського лісу.

Під час російсько-української війни заявила про осуд російській агресії та висловила підтримку українцям.

Фільмографія

Знялась у фільмах (вибірково):

• «Безквиткова пасажирка» (1978)
• «Пізня зустріч» (1979)
• «Потворна Ельза» (1981)
• «Рішад — онук Зіфи» (1981)
• «Хто стукає у двері до мене...» (1982)
• «Вокзал для двох» (1982)
• «Несподівано-негадано» (1982)
• «Покровські ворота» (1982)
• «Вам телеграма...» (1983)
• «Вільний вітер» (1983)
• «Вогні» (1984)
• «Прохіндіада, або Біг на місці» (1984, Марина)
• «Блондинка за рогом» (1984, Надія, продавчиня)
• «Особиста справа судді Іванової» (1985)
• «Не ходіть, дівчата, заміж» (1985)
• «Ми веселі, щасливі, талановиті!» (1986)
• «Мій улюблений клоун» (1986)
• «Бармен із «Золотого якоря»» (1986)
• «Забута мелодія для флейти» (1987)
• «Бризки шампанського» (1989)
• «Афганський злам» (1991)
• «Лінія смерті» (1991)
• «Бджілка» (1993)
• «Стрілець неприкаяний» (1993)
• «Привіт, дурні!» (1996)
• «Схід — Захід» (1999)
• «Дільниця» (2003)
• «Піжмурки» (2005)
• «Люба, діти і завод...» (2005)
• «Моя прекрасна нянька»
• «Бомжиха» (2007)
• «Сестричка» (2007)
• «Дівчинка» (2008)
• «Ялинки 3» (2013) та ін.,

в українських кінокартинах:

• «Право керувати» (1981, Зойка)
• «Жив-був Шишлов» (1988)
• «Яма» (1990)
• «Грішниця у масці» (1993)
• «Бебі-бум» (2016)

Режисер-постановник:

• «Лера» (2007)

Посилання

• Тетяна Догілева на сайті IMDb (англ.)
• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/1300/works/ [Архівовано 24 травня 2016 у Wayback Machine.]

Література

• Хлоплянкина Т. Татьяна Догилева. М., 1986;
• Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.249;
• Раззаков Ф. Досье на звезд. М., 1998. — С.481-488;
• Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.370-371.