Додолєв Євген Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Юрійович Додолєв
Evgeny Dodolev 1992.jpg
Народився 11 червня 1957(1957-06-11) (57 років)
Москва, Росія
Проживання Москва, Росія
Діяльність журналіст, публіцист, редактор
Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Євген Юрійович Додолєв (рос. Евгений Юрьевич Додолев; *11 червня 1957, Москва) — російский публіцист, тележурналіст (у 1988—1990 роках вів програму «Погляд» на Центральному телебаченні).

Кар'єра[ред.ред. код]

Народився 11 червня 1957 року в Москві.

Наприкінці 1985 року став кореспондентом газети «ru:Московский комсомолец». Пише українською[1][2] та російською мовами.

У квітні 1988 року прийшов на телебачення, де був (в Головній редакції молодіжних програм Центрального телебачення Держкомтелерадіо СРСР) одним з ведучих передачі «Погляд» [3], де в прямому ефірі розглядались актуальні політичні, економічні та соціальні проблеми. В програмі для максимальної концентрації, привернення уваги глядачів використовувались відеоматеріали. Це був дебют на Радянському телебаченні.

Друкувався в центральних газетах, журналах. У зв'язку з відносною відомістю в СРСР в часи Перебудови став відомим також і на Заході [4][4][5].

1992 року, коли створювалася газети «Новий Погляд» (рос. Новый Взгляд), брав активну участь у її організації; був головним редактором (автори: Віталій Коротич, Валерія Новодворська, Александр Проханов і Едуард Лимонов). Газета готувалась для широкої аудиторії і реагувала на найактуальніші проблеми Росії.

Був головним редактором (2003—2005) журналу "Кар'єра" (рос. «Карьера»), регулярно дописував до російських газет та інтернетних проектів.

У 2005 році зайняв посаду головного редактора журналу«Компанія» (рос. «Компания») (2005—2009).

Головний виконавчий директор журналу Der Spiegel-Профіль.

Євген Додолєв — лауреат премії «Найкращий журналіст СРСР» (1986 і 1988).

Книги[ред.ред. код]

  • «ru:Пирамида-1» (Піраміда-1)[6][7][8].
  • «Мафия времен беззакония».
  • «Кремлёвское дело» [9].
  • «Три слоя помады» [10].
  • «Преступление: русский вариант» [11][12][13].
  • Les coulisses du Kremlin (Лаштунки Кремля) [14][15].

Див. також[ред.ред. код]

Der Spiegel-Профіль

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]