Доктор наук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

До́ктор нау́к — вищий науковий ступінь, який присуджується на підставі захисту докторської дисертації.

Динаміка чисельності докторів наук, які працюють в економіці України, осіб

Порядок присудження ступеня[ред.ред. код]

В Україні існує два наукових ступені: «доктор наук» та «кандидат наук».
Науковий ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою на підставі прилюдного захисту докторської дисертації особою, яка має науковий ступінь кандидата наук, і затверджується Міністерством освіти і науки України з урахуванням висновку відповідної експертної ради Департаменту атестації кадрів (скорочено ДАК) МОН України.

Диплом доктора наук

Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника визначається Кабінетом Міністрів України[1]. У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.
Міністерство освіти і науки України (до 2011 — ВАК України) затверджує рішення вченої ради про присудження наукового ступеня і видає диплом доктора наук.

Номенклатура наукових ступенів[ред.ред. код]

Докладніше у статті Перелік наукових спеціальностей

Нижче наведено номенклатуру докторів наук в Україні[2].

Аналоги в інших країнах[ред.ред. код]

Питання аналогів українського ступеня «доктора наук» за кордоном не є однозначним з причини значної розмаїтості вимог і характеристик докторського ступеня в інших країнах (аж до різних регіонів однієї країни), а також від галузі знань.

В Польщі, наприклад, вчені ступені називаються "doktor" та "doktor habilitowany", що є відповідниками українських кандидат наук та доктор наук. Зокрема Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів з 11.04.2005 р. передбачає можливість продовження навчання чи здобуття наступного вченого звання для осіб, що мають нижче звання. Тобто особа, що має диплом магістра в одній із країн дає право здобувати кандидата наук (doktora) в другій країні, і, відповідно, маючи кандидата - право на здобуття доктора наук (doktora habilitowanego).

Походження терміну[ред.ред. код]

Статистика в Україні[ред.ред. код]

2008[ред.ред. код]

В економіці України в 2008 р. працювало 13423 докторів наук, це на 4,5 % більше, ніж у 2007 р., при цьому частка чоловіків збільшилась на 3,3 %, жінок — на 9,6 % і їхня чисельність становила відповідно 10666 і 2757 осіб. Значне збільшення числа докторів наук відбулося в організаціях Міністерства освіти і науки — на 585 осіб, Міністерства охорони здоров'я — на 54, Національної академії наук України — 50, а також Академії медичних наук України — на 9 осіб. Ці організації залишаються найчисленнішими за кількістю докторів наук: в них працює понад 3/4 їхнього загального числа.

Понад 90 % докторів наук мали вчене звання професора, доцента або старшого наукового співробітника. Проти 2007 р. їхня чисельність збільшилась на 4,7 %, у тому числі чоловіків — на 3,4 %, жінок — на 10,2 %. Протягом 2008 р. на 4,2 % збільшилось число професорів серед докторів наук, воно склало 7815 осіб, з яких 17,5 % — жінки; доцентів — на 7,4 % (2296 осіб), старших наукових співробітників — на 3,8 % (2348 осіб). Частка докторів наук, обраних академіками та членами-кореспондентами державних академій становила 5 % (665 осіб). Більше 1/3 докторів наук входили до складу науково-керівного персоналу наукових організацій або були завідувачами кафедр, понад 1/4 — працювали на посаді професора в складі кафедр.

Традиційно найбільша чисельність докторів наук працювала у науково і технологічно розвинених регіонах країни: у Києві (38 %), Харківській області (14,3 %), Львівській та Дніпропетровській областях (відповідно 6,4 % і 6,3 %) та Донецькій і Одеській області (відповідно 5,7 % і 5,6 %).

Розподіл докторів наук за вченими званнями та статтю у 2008 р., осіб

У 2008 р. значна частка, а саме 62,8 % загальної чисельності докторів наук України працювала у вищих навчальних закладах, 27,9 % — у науково-дослідних інститутах, їхніх філіях і відділеннях та інших наукових установах; 205 докторів наук (1,5 %) — в апараті управління міністерств, відомств та головних управлінь.

Протягом останніх років розподіл числа докторів наук за віком залишається практично незмінним: частка науковців пенсійного віку становить майже 2/3 загальної чисельності докторів наук, а частка молодих учених (до 40 років) є досить незначною — 2,6 % (350 осіб). Середній вік спеціалістів порівняно з минулим періодом майже не змінився і становить 61 рік (жінок — 58 років).

Розподіл докторів наук за галузями наук у 2008 р., %

Кожний четвертий доктор наук працює в галузі технічних наук, майже кожний п'ятий — медичних наук, 14 % — у галузі фізико-математичних. Наймолодші галузі наук з огляду на середній вік докторів (до 50 років), які в них працюють, є державне управління та політичні науки: частка молодих докторів наук в них становить майже половину. Найстаріша галузь — геологічні науки: якщо частка молодих учених у ній становить 7,0 %, то старіших за 60 років — понад 70 %.

Упродовж 2008 р. з числа докторів наук із різних причин вибуло 726 осіб, у тому числі 53 особи вийшли на пенсію, 180 померли, 8 осіб виїхали за кордон, 477 вибули з інших причин; 177 осіб змінили місце роботи. За період 2004—2008 рр. виїхали за кордон 39 докторів наук. Найпривабливішою країною для них була Російська Федерація (виїхало 10 докторів наук). До Німеччини за цей час виїхали 7 докторів наук, до Сполучених Штатів Америки та Республіки Польща — 6, до інших країн — 10 докторів наук. Із загального числа науковців із науковим ступенем доктора наук, що емігрували, 34 мали вчене звання: професора — 14 осіб, доцента — 8 та старшого наукового співробітника — 12 осіб.

2010[ред.ред. код]

В економіці України на 1 жовтня 2010 р. працювало 14418 докторів наук, це на 4,0 % більше, ніж у 2009 р., при цьому частка чоловіків збільшилась на 2,6 %, жінок — на 9,1 % і їхня чисельність становила відповідно 11153 і 3265 осіб.

96,3 % докторів наук мали вчене звання професора, доцента або старшого наукового співробітника. Протягом 2010 р. на 0,2 % збільшилось число професорів серед докторів наук, воно склало 9434 осіб, з яких 1747 (18,5 %) — жінки; доцентів — на 24,0 % (2159 осіб), старших наукових співробітників — на 1,7 % (2286 осіб). Частка докторів наук, що є академіками та членами-кореспондентами державних академій, становила 6,0 % (871 особа). Половина докторів наук працює на посадах керівників підприємств, установ, організацій або виробничих та інших основних підрозділів, в т.ч. 30,0% є завідувачами кафедр. Біля 2/3 докторів працювали у вищих навчальних закладах, понад 1/4 — у науково-дослідних інститутах та інших наукових установах; 181 доктор наук (1,3%) — в органах державної влади.

Традиційно найбільша чисельність докторів наук працювала у науково і технологічно розвинених регіонах країни: у Києві (37,3 %), Харківській області (13,9 %), Львівській та Дніпропетровській областях (відповідно 6,6 % і 6,3 %) та Донецькій і Одеській області (відповідно 5,8 % і 5,6 %).

Лише приблизно половина докторів наук здійснює активну науково-технічну діяльність: за 2010 р. 42,6% докторів наук мали наукові праці у фахових виданнях, а також 8,9% їх виступали як автори (співавтори) у заявках на отримання патенту.

Протягом останніх років збільшується частка докторів наук пенсійного віку, яка становить 58,0% (у 2009 р. – 54,8%), серед жінок – 53,2% (52,4%). Частка молодих учених (до 40 років) є досить незначною — 3,7 % (532 особи). Середній вік спеціалістів порівняно з минулим періодом майже не змінився і становить 61 рік (жінок — 57 років).

Упродовж 2010 р. з числа докторів наук із різних причин вибуло 677 осіб, у тому числі 55 осіб вийшли на пенсію, 202 померли, 8 осіб виїхали за кордон, 412 вибули з інших причин; 157 осіб змінили місце роботи.

2012[ред.ред. код]

У 2012 р. кількість докторів наук в Україні збільшилася на 4,7% порівняно з 2011 р. — до 15,5 тис. осіб. Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).

У 2012 р. диплом доктора наук отримали 689 осіб, з яких 34,2% — керівники підприємств, установ, організацій, виробничих або функціональних підрозділів; 31,1% — професори кафедр, 22,1% — доценти, 9,3% — наукові співробітники. У суспільних науках працювало 41,5% докторів наук, технічних — 17,0%, природничих — 14,2%, медичних — 16,2%, сільськогосподарських — 2,0%, гуманітарних — 9,0% докторів наук.[3]

На 31.12.2012 середній вік докторів наук порівняно з 01.10.2011 майже не змінився і становив для чоловіків-докторів наук — 62 роки; жінок — 56 років.

Див. також[ред.ред. код]

  • Бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень)
  • Магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень)

Джерела[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.