Доктрина Монро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Доктрина Монро — політична доктрина США, частина сьомого Звернення до Конгресу (англ. State of the Union Affairs) тогочасного президента США Джеймса Монро (1817–1825), проголошена 2 грудня 1823 р. В ній було визначено довготривалі цілі зовнішньої політики США. Подібно до традиції президента Джеферсона, в цій доктрині було закріплено незалежність Американських Штатів від Європейських урядів (від «Старого світу»), було сформульвано існування двох політичних сфер (англ. two spheres), визначено принцип невтручання (англ. non-intervention) США в європейські конфлікти, запропоновано припининення всіх колоніальних кампаній в західній півкулі (англ. non-colonization).

Визначною рисою доктрини було проголошення того, що спроби подальшої колонізації або втручання у внутрішні справи держав, розташованих на обох Американських континентах, розглядатимуться США як акт агресії безпосередньо проти США та призведуть до військового втручання з їхнього боку. В той самий час доктрина містила положення про те, що Сполучені Штати не втручатимуться у внутрішні справи існуючих колоній або європейських країн. Доктрина була проголошена в той час, коли багато з-поміж латиноамериканських держав знаходилися на межі проголошення незалежності від Іспанської імперії. Сполучені Штати, приєднуючись до побоювань Великої Британії, намагалися унеможливити отримання влади над колишніми іспанськими колоніями будь-якою європейською державою.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Herring, George C., From Colony to Superpower: U.S. Foreign Relations Since 1776, (2008) pp. 153–155

Ресурси інтернету[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.