Доку Умаров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Доку Умаров
рос. Докка Абу Усман
чеч. Умаран Хамади кант Докка
Доку Умароврос. Докка Абу Усманчеч. Умаран Хамади кант Докка

Час на посаді:
31 жовтня 2007 — січень 2014 року
Попередник посада запроваджена, він сам як Президент Чеченської Республіки Ічкерія
Наступник Алі Абу Мухаммед

Час на посаді:
17 червня 2006 — 31 жовтня 2007
Попередник Абдул-Халім Садулаєв
Наступник посада скасована, він сам як Емір Імарату Кавказ

Народився 13 квітня 1964(1964-04-13)
Харсеной, Чечено-Інгушська АРСР
Помер січень 2014 року[1]
Громадянство Імарат Кавказ
Національність Чеченець
Діти має шістьох дітей
Релігія Іслам (сунізм)
Нагороди Честь Нації Герой Нації почесна іменна зброя від Джохара Дудаєва

Доку́ Хама́тович Ума́ров (рос. Докка Абу Усман, чеч. Умаран Хамади кант Докка, * 13 квітня 1964, с. Харсеной, Шатойський район, Чечено-Інгушська АРСР, за іншими даними народився в Ачхой-Мартані — січень 2014[1]) — чеченський військовий і політичний діяч, терорист, емір самопроголошеного Імарату Кавказ. 2011 року Держдепартамент США вніс Доку Умарова до офіційного списку терористів.[2]

Біографія[ред.ред. код]

Належить до тейпу Мулкой. Отримав вищу освіту в Росії (спеціальність «будівельник»).

Під час першої чеченської війни 19941996 рр. служив в полку спеціального призначення «Борз» під командуванням Руслана Гелаєва. Наприкінці 1994 року Умаров вже командував великою групою бійців, що дислокувалася в районі його родового села та брав активну участь у бойових діях проти російських військ. В 1996 році Умаров отримує звання бригадного генерала військ Чеченської Республіки Ічкерія. 1 червня 1997 року указом президента Аслана Масхадова призначений секретарем Ради безпеки ЧРІ.

З початком Другої чеченської війни Умаров знову взяв активну участь у бойових діях проти російської армії. Під час прориву з оточеного Грозного в січні 2000 року був тяжко поранений у щелепу, після чого для лікування був тимчасово вивезений за кордон.

У серпні 2002 року президент Масхадов призначив Умарова командуючим Західним фронтом Збройних сил ЧРІ. В травні 2004 року Умаров став наступником загиблого польового командира Руслана Гелаєва і взяв під свій контроль повстанські загони в Ачхой-Мартанівському, Урус-Мартанівському та Шатойському районах Чечні.

Доку Умаров з Шамілем Басаєвим

У серпні 2004 року призначений міністром держбезпеки ЧРІ. Невдовзі після загибелі Аслана Масхадова навесні 2005 року, указом наступного президента Абдул-Халіма Садулаєва від 2 червня 2005 року призначений на посаду віце-президента ЧРІ. Одночасно, за дорученням Садулаєва став директором Служби національної безпеки ЧРІ.

17 червня 2006 року, в зв'язку з загибеллю Абдул-Халіма Сайдулаєва, Умаров взявся до виконання обов'язків президента Чеченської Республіки Ічкерія. Але в жовтні 2007 року зрікся цієї посади та був проголошений лідером (головним Еміром) всіх моджахедів Північного Кавказу і головою Імарату Кавказ.

Доку Умаров взяв на себе відповідальність за серію терактів у Московському метро у березні 2010 року. На відео, записаному 29 березня, Умаров заявив, що ця атака була «ударом у відповідь і акцією відплати за різанину, влаштовану російськими окупантами, найбідніших жителів Чечні і Інгушетії, які збирали черемшу під Арштами 11 лютого». Відео надала чеченська, незалежна, міжнародна, ісламська інтернет-агенція Kavkazcenter.com.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]