Річард Докінз
| Річард Докінз | |
| англ. Clinton Richard Dawkins | |
 |
|
| Річард Докінз у 2010 році | |
| Народився | 26 березня 1941 Найробі, Кенійська колонія |
|---|---|
| Місце проживання | Оксфорд, Англія |
| Національність | британець |
| Галузь наукових інтересів | етологія та еволюційна біологія |
| Заклад | Оксфордський університет, Каліфорнійський університет у Берклі |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Відомий у зв'язку з: | гено-центричний погляд на еволюцію, концепція мему, критика релігії, захист атеїзму та раціоналізму |
Р́ічард До́кінз (англ. Clinton Richard Dawkins; 26 березня 1941) — англійський інтелектуал, еволюційний біолог, засновник меметики, відомий як популяризатор науки та атеїстичних поглядів.
Річард Докінз став відомим у 1976 році завдяки своїй книзі «Егоїстичний ген» , яка популяризувала гено-центричний погляд на еволюцію і презентувала концепцію «мему». У 1982 році вийшла наступна книга Докінза «Розширений фенотип», яка вважається однією з найвпливовіших книг сучасної еволюційної біології. Вона розвиває ідею, що фенотипні ефекти гену не обов'язково обмежені тілом організму і можуть поширюватись у середовище, включаючи тіла інших організмів.
Докінз є відомим критиком креаціонізму та теорії розумного задуму. В книзі «Сліпий годинникар», що вийшла у 1986 році, він демонструє як сліпий природний відбір здатний створити складні живі організми без втручання Творця. Докінз бере активну участь в теле- та радіопередачах на теми еволюційної біології, креаціонізму і релігії та у створенні документальних науково-популярних фільмів.
У 2006 році була видана книга Докінза «Бог як ілюзія»[1], що стала світовим бестселером. В ній доводиться, що надприродний творець швидше за все не існує і що віра в нього є маренням — сталим хибним переконанням.[2] Станом на січень 2010 року було продано більш ніж 2 мільйони екземплярів англомовної версії книги[3] та зроблено переклади більш ніж 30-ма мовами.
Зміст |
[ред.] Біографія
Річард Докінз народився у Найробі, колонії Британської Імперії Кенія[4] в родині військового. Разом із батьками повернувся до Англії у віці 8 років.
Докінз розповідає про своє дитинство як про «звичайне англійське виховання» і зізнається, що почав сумніватися в існуванні Бога у віці 9 років, але пізніше переглянув свою точку зору, оскільки його переконав так званий аргумент від Творця — доказ існування Творця на основі видимого порядку, цілеспрямованості, красоти в природі. Проте, Докінз приходить до висновку, що звичаї англіканської церкви абсурдні, і в більшому ступені диктують моральні правила, ніж говорять про Бога. Пізніше, коли він усвідомив процес еволюції, він зрозумів, що природний відбір міг створити різноманітність форм матеріального життя без необхідності участі Творця.
У 1954—1959 роках Докінз навчався в школі Оундл. Потім вивчав зоологію в Бейлліол-коледжі, де його науковим керівником був Нобелівський лауреат, етолог Ніколас Тінберген. Докінз закінчив коледж у 1962 році і продовжив навчання під керівництвом Тінберга в Оксфордському університеті, де отримав ступені магістра і доктора наук в 1966 році. Він залишився на кафедрі в якості асистента ще на рік. Дослідження Докінза в цей період торкалися питання поведінки тварин в ситуації прийняття рішення. У 1967—1969 роках Докінз працював асистентом професора зоології у Каліфорнійському університеті в Берклі. В цей час він долучається до кампанії проти війни у В'єтнамі, бере участь у демонстраціях.
В 1970 році Докінз повернувся в Оксфорд і став викладачем, а в 1990 — лектором зоології. В 1995 році він стає професором кафедри Оксфордського університету имені Чарльза Симонії; основним обов'язком на цій посаді є популяризація наукових досягнень. Після 1970 року Докінз був також науковим співробітником в Оксфордському Нью-Коледжі. У 70-х роках він зосередився на популяризації науки про життя серед широкої аудиторії, і 1976 року видав свою відому і впливову книгу «Егоїстичний ген», яка принесла йому світову відомість.
Невтомний Докінз працював редактором багатьох відомих журналів і був консультантом редакцій «Енциклопедії Енкарта» і «Енциклопедії Еволюції», був головним редактором журналу «Рада по вільному дослідженню Вічного Гуманізму». Був членом редакційної колегії журналу «Скептик». Є членом численних премій (Премія Фарадея Королівського Співтовариства, Премія Британської академії телебачення), президентом відділу біологічних наук британської Асоціації розвитку науки.
В 2004 році Коледж Бейлліол заснував Приз Докінза, який присуджується за видатні дослідження в галузі екології та поведінки тварин, життя яких можуть опинитися під загрозою внаслідок діяльності людини.[5]
[ред.] Наукова діяльність
[ред.] Еволюційна біологія
В своїх наукових працях Докінз розвинув гено-центричний погляд на еволюцію. Цю позицію він описав в своїх книгах «Егоїстичний ген» та «Розширений фенотип». Як етолог, що вивчає поведінку тварин та її роль в природному відборі, він висунув ідею, згідно з якою ген є ключовою одиницею відбору в еволюції.
[ред.] Основні праці
[ред.] Науково-популярні книги
- Егоїстичний ген ( The Selfish Gene, Oxford University Press, 1976, ISBN 0-19-286092-5)
- Розширений фенотип ( The Extended Phenotype, Oxford University Press, 1982, ISBN 0-19-288051-9)
- Сліпий годинникар ( The Blind Watchmaker, W. W. Norton & Company, 1986, ISBN 0-393-31570-3)
- River out of Eden, Basic Books, 1995, ISBN 0-465-06990-8
- Climbing Mount Improbable, New York: W. W. Norton & Company, 1996, ISBN 0-393-31682-3
- Unweaving the Rainbow, Boston: Houghton Mifflin, 1998, ISBN 0-618-05673-4
- A Devil's Chaplain, Boston: Houghton Mifflin, 2003, ISBN 0-618-33540-4
- The Ancestor's Tale, Boston: Houghton Mifflin, 2004, ISBN 0-618-00583-8
- Бог як ілюзія ( The God Delusion, Bantam Books, 2006, ISBN 0-618-68000-4)
- Найбільше видовище Землі: докази еволюції ( The Greatest Show on Earth, United States: Free Press, 2009, ISBN 0-593-06173-X)
[ред.] Статті
- Віруси розуму ( Viruses of the Mind, 1991 )
[ред.] Джерела інформації
- ↑ Україниською мовою книга не перекладена. Російськомовний переклад має назву «Бог как иллюзия», але більш точний переклад англійської назви The God Delusion — «Марення Богом».
- ↑ Dawkins, Richard The God Delusion. — С. 5. — Transworld Publishers, 2006. ISBN 0-5930-5548-9.
- ↑ «Sales figures for the God Delusion by Richard Dawkins: Factoids (Now with added poll)». The Wardman Wire. 27 January 2010. http://www.mattwardman.com/blog/2010/02/06/sales-figures-for-the-god-delusion-by-richard-dawkins-factoids/. Процитовано 6 February 2010.
- ↑ «Curriculum vitae of Richard Dawkins». The University of Oxford. Архів оригіналу за April 23, 2008. http://web.archive.org/web/20080423211133/http://www.simonyi.ox.ac.uk/dawkins/CV.shtml. Процитовано 2008-03-13.
- ↑ «The Dawkins Prize for Animal Conservation and Welfare». Balliol College, Oxford. 9 November 2007. Архів оригіналу за September 12, 2007. http://web.archive.org/web/20070912192317/http://www.balliol.ox.ac.uk/official/miscellany/dawkins/index.asp. Процитовано 2008-03-30.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Посилання
- Офіційний веб-сайт (англ.)
- Сторінка Річарда Докінса на Academia.edu (англ.)
- The Richard Dawkins Foundation for Reason and Science (англ.)
- Professor Richard Dawkins (англ.)
- Richard Dawkins на TED Talks (англ.)
- Richard Dawkins на сайті Internet Movie Database (англ.)
|
|||||||||||
