Долина Мехіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення долини Мехіко 19 століття
Система озер долини Мехіко на момент іспанського завоювання в 1519 році

Долина Мехіко (ісп. Valle de México) — безстічна область в Трансмексиканському вулканічному поясі на високому плато в центральній частині Мексики[1][2]. Долина містить більшу частину Агломерації Мехіко та велику частину штатів Мехіко, Ідальґо, Тласкала і Пуебла. Долина Мехіко зазвичай поділяється на чотири окремих басейни, найбільший з яких містить місто Мехіко, що часто отримує назву «долина Мехіко» у вузькому значенні[3]. Долина має найменшу висоту біля 2200 м над рівнем моря та оточена горами і вулканами, що досягають висоти до 5000 м над рівнем моря[4]. Гідрологічно долина поділяється на три частини: басейн висохлих озер на крайньому півдні долини, передгір'я та схили гір, які збирають більшість опадів, що потрапляють до долини. Всі ці райони містяться у всіх чотирьох басейнах долини[1][3]. Тут часта сейсмічна активність та землетруси[5].

Долина була населена щонайменш 12 тис. років тому, приваблюючи людей м'яким кліматом (середні температури між 12-15 °C), великою кількістю тварин і можливістю підтримки сільського господарства[6][7]. На цій території існували цивілізації Теотіуакан (800 до н. е. 800 н. е.), Тольтекська імперія (10 — 13 століття) та Ацтекська імперія (1325 — 1521) роки[6]. На час прибуття іспанців, долина була найбільш густонаселеною територією у світі, тут мешкало понад мільйон мешканців, а за деякими даними до 20 мільйонів[2]. Після іспанського завоювання, іспанці перебудували найбільші місто долини Теночтітлан, через деякий час перейменувавши його у Мехіко. На той час долина містила п'ять озер, Сумпанґо, Салтока, Сошімілко, Чалко і найбільше озеро Тескоко, що разом вкривали площу 1500 км²[2], проте з ростом Мехіко, озера були осушені[6]. Хоча хвороби та війни зменшили населення долини в десятки разів, станом на 1900 рік вона знову містила понад мільйон мешканців[8]. Протягом 20 та 21 століть населення долини різко зросло через розвиток примисловості. З 1900 року населення подвоювалося кожні 15 років та досягло біля 21 млн мешканців лише в агломерації Мехіко, із значним населенням в інших частинах долини[2].

Ріст населення викликав значні проблеми з постачанням води та якістю повітря в долині, а гори утримують тут значну кількість забруднення повітря. Надмірне використання водних ресурсів викликало проблеми у місті, яке зараз опустилося нижче за історичний рівень грунтових вод. Це викликає значне навантаження на дренажну систему та вимагає будівництва нових тунелей та каналів[5][9].

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Diccionario Porrua de Historia, Biografia y Geografia de Mexico 6th ed. – Mexico, Cuenca de (Іспанські). Mexico City: Editorial Porrua. 1995. с. 2238. ISBN 968-452-907-4.  Текст «volume 3 » проігноровано (довідка)
  2. а б в г «Mexico City: Opportunities and Challenges for Sustainable Management of Urban Water Resources». December 2004. 
  3. а б Lafregua J, Gutierrez, A, Aguilar E, Aparicio J, Mejia R, Santillan O, Suarez MA, Preciado M Balance hídrico del Valle de Mexico Anuario IMTA (2003).
  4. National Research Council Staff (1995). Mexico City's Water Supply : Improving the Outlook for ustainability. Washington, DC, USA: National Academies Press. ISBN 9780309052450. 
  5. а б Yip Maricela, Madl, Pierre Air Pollution in Mexico City University of Salzburg, Austria (2002-04-16) С. 16.
  6. а б в Kirkwood, Burton (2000). History of Mexico. Westport, CT, USA: Greenwood Publishing Group, Incorporated. ISBN 9780313303517. 
  7. Acosta Ochoa, Guillermo. «Las ocupaciones preceramicas de la Cuenca de Mexico Del Poblamiento a las primeras sociedades agricolas» (Іспанська). Процитовано 2008-11-25. 
  8. Hamnett, Brian R (1999). Concise History of Mexico. Port Chester, NY, USA: Cambridge University Press. ISBN 9780521581202. 
  9. Thielman, Jim (1997-09-09). «Eurekalert». DOE/Pacific Northwest National Laboratory. Архів оригіналу за 2013-06-27.