Долина царів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Долина Царів (араб. وادي الملوك‎, тобто Wadi Biban el-Muluk) — долина в Єгипті, де приблизно за 500 років (з XVI століття до н. е. до XI століття до н. е.) побудовано гробниці для поховання фараонів — царів Стародавнього Єгипту. Долина є частиною Фіванського некрополя, розташованого на західному березі Нілу, навпроти міста Фіви (біля сучасного Луксора). Складається з двох частин: Східної (з більшістю гробниць) і Західної долин.

Долина Царів, вид з півночі
Долина Царів, вид з півночі


Офіційна назва:

G41 G1 Aa1
D21
O1 O29
Y1
A50 s Z4
Y1
G7 N35 C11 Z2
N35
M4 M4 M4 t
Z2
N35
O29
O1 O1
G7 S34 U28 s D2
Z1
R14 t
t
N23 Z1
N35
R19 t
O49
G7

Ця територія з кінця XVIII століття стала центром археологічних та египтологічних досліджень. Досі її гробниці і поховання притягують увагу дослідників. У наш час долина стала відомою завдяки відкриттю гробниці Тутанхамона (після чуток про прокляття фараонів) і стала одним з найзнаменитіших археологічних місць у світі. 1979 року, разом із залишками Фівського некрополя, ЮНЕСКО визнало долину всесвітньою спадщиною.

Розграбування гробниць[ред.ред. код]

З часів Тутмоса I єгипетських фараонів ховали в пустелі, в долині біля підніжжя гір на захід від Фів. Особливі підрозділи охорони оберігали «місто мертвих» і його скарби від грабіжників. Однак є підтвердження того, що чиновники не тільки не протидіяли мародерству, але самі чи не офіційно організовували ці злочини. Скарби перших фараонів йшли в переробку, щоб наповнити виснажену скарбницю. Папіруси Еббота і Амхерсті Леопольда II містять відомості про офіційне розслідування справи щодо пограбування гробниць некрополя в Фівах, на 60-му році царювання Рамзеса IX. Два літописці з Дейр-ель-Медіни повідомили про свавілля градоначальника Східних Фів, який доповів фараонові про грабежі та чиновників-хабарників. За три роки кілька банд систематично грабували поховання фараонів і могили пересічних громадян. У царському некрополі Дра-Абу-ель-Наге спеціальна служба провела інспекцію 10 поховань різних династій і дійшла до висновку, що розграбована лише гробниця Себекесафа (XVII династія) та його дружини.

Гробниця 320[ред.ред. код]

У 1871 р. два брати Расул виявили замурований вхід біля підніжжя крутого кам'яного схилу в Дейр ель-Бахрі, на західному березі Нілу, навпроти Фів. Вони розкрили вхід і стали копати. На глибині 13 метрів виявився 70-метровий коридор, що вів углиб скелі. Вздовж коридору були нагромаджені десятки ящиків з муміями, а також багато предметів похоронного обряду. Мумії складалися тут після того, як у період XX династії були розграбовані десятки гробниць. Брати Расул стали продавати вміст таємного поховання. Це тривало кілька років, перш ніж єгипетська Служба старожитностей, очолювана Гастоном Масперо, усвідомила, що відбувається. У 1881 р. Масперо доручив своєму асистенту Еміль Бругшу підняти на поверхню все цінне. За дві години роботи саркофаги та мумії фараонів таких як Тутмес III, Рамсес I, Сеті I і Рамзес II, були витягнуті з вузького ходу в підземеллі. Всі вони доставлені в Каїрський музей. У наступні роки таємна «Гробниця 320» виявилася завалена уламками породи. Єгиптолог Ерхард Грефе знову розкрив її в 1995 р., щоб вперше провести тут наукові роботи.

Поточні події[ред.ред. код]

Туристи в Долині Царів
Гробниця Рамзеса ІХ (KV6)

На початку 2006 року вчені виявили в Долині Царів нову незайману однокамерну гробницю (їй присвоїли номер KV63), в якій укладені п'ять мумій у дерев'яних антропоморфних саркофагах з писаними похоронними масками. Також вилучено близько двох десятків великих керамічних судин, з відбитками друку фараона. Це перше поховання, знайдене в Долині після 1922 року, коли Г. Картер відкрив гробницю Тутанхамона. Археологи університету Мемфіса (штат Теннессі) датували його епохою XVIII династії (1539 — 1292 роки до нашої ери). Експедиція під керівництвом професора Отто Шадена (Otto Schaden) з середини 1990 працювала над проектом KV10 — розкопками невеликої гробниці епохи XIX династії. Досліджуючи в 2005 році нижні горизонти культурного шару навпроти входу в гробницю KV10, вони натрапили на чотири хатини робочих тієї ж XIX династії, під якими і виявили гробницю KV63. З січня по березень 2009 року в Долині царів працювала експедиція Базельського університету (Учасники: Сюзанна Бікел, Клаудіа Гамма, Джорді Джоранд, Еліна Полин-Грот і Ніколас Сарторі). Вони досліджували дві недекоровані гробниці — KV26 і KV30. Під час розчищення та досліджень єгиптологи з'ясували, що гробниці ці були недобудованими, але, попри це, у них були поховання. Від поховань до наших днів дійшли лише невеликі фрагменти саркофагів, кераміки і кісток людини. Обидві гробниці вдалося датувати епохою XVIII династії. Крім того, вдалося з'ясувати, що перше пограбування гробниці відбулося ще в давнину — в епоху XXI династії[1].

Геологічна будова[ред.ред. код]

Долина царів має три основних геологічних шари:

  • 1. білий вапняк (Середня глибина 150 м. — 300 м)
  • 2. сланці (від 150 до 90 м)
  • 3. гіпс (90 м)


Могили XVIII династії, як правило, видовбані в стінах ущелини. Могили XIX династії були вириті в стінах ущелини, однак, тунелі в основному йшли під землю. Могили XX династії були вириті в землі і зовсім не постраждали від проникнення води .


Схема поховань у Долині Царів[ред.ред. код]

East Valley of the Kings Sketch Map (Topo).png

<div style="position: absolute;

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]