Домашня індичка
| Домашня індичка | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець домашньої індички
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Meleagris gallopavo |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Дома́шня індичка (Meleagris gallopavo Linnaeus, 1758; назва самця — індик, циплят — індичата; один із поширених видів домашньої птиці з ряду куроподібних, бере свій початок від дикої індички. Також відомі діалектичні назви: трухан (труханка)[1], гиндик та розмовне дундук[2].
Історія поширення в Європі [ред.]
Доместикація домашньої індички відбулася у Новому світі, де місцеві жителі одомашнили її задовго до відкриття Америки та прибуття європейців. На межі 15-16 століть індики були завезені до Іспанії, а звідти вже поширювали по всій Європі. Наприклад, вважається, що до Англії індики були завезені англійський навігатором Вільямом Стріклендом. Його фамільний герб з індиком є найдавнішим відомим зображенням індички. Дуже скоро м'ясо індички завоювало популярність в Англії. Згодом, в наступному столітті, англійські колоністи завезли до Америки вже європейську індичку[3]. Наприклад, є свідчення того, що 1584 року індики були серед переліку домашнього господарства, яке необхідне для колоністів[4]. В 16 столітті індики також потрапили до Польщі.
В Англії прижилася інша назва індички - "турецька курка", тобто сучасна назва "turkey", яка залишилася і в американській англійській. Також деякий час "турецькими курами" називали індиків в Німеччині. Побутує помилкова думка, що індички прийшли в ці землі через Туреччину, а тому отримала таку назву. Проте в 16 столітті якраз відбувався наступ турків на Європу, турки дійшли вже до Угорщини. В результаті, слово "турецький" означало "чужий", "незнайомий". Також відбулася плутанина через одомашнення іншого птаха з родини Фазанових - цесарки, яка досить схожа на індичку. Цесарок привезли з Африки (з Гвінеї) португальці приблизно в той же час, що іспанці індиків з Нового світу. Тоді ж Африка і Туреччина були приблизно однаково невідомі, тому походження цесарки вважали турецьким. В результаті, навіть у науковій латинській назві обох видів присутнє те саме слово - ім'я грецького героя міфів Мелеагра.
Оскільки Центральну Америку досить довго називали Вест-Індією, тобто Західною Індією, ці птахи також отримали назву "індійські кури", яка в українській, польській мові та російській мовах трансформувалася в "індик", "индюк" (рос), "indyk" (пол). Також в деяких регіонах України була поширена діалектна назва індиків - "трухан". Поширення цієї американської домашньої птиці по Європі відбувалося з заходу на схід, тобто через німецькі землі. В німецькій мові індичка - Truthuhn, а її самець - Truthahn (трутхан). Відповідно, німецька назва разом з індичкою також прийшла в Україну і трансформувалася в українське "трухан"[5].
Примітки [ред.]
- ↑ Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/trukhan
- ↑ “Що таке синонімічний ряд?” Уроки державної мови http://mova.kreschatic.kiev.ua/21.php
- ↑ M. F. Fuller. The encyclopedia of farm animal nutrition. - CABI Publishing, 2004. - С.560 ISBN 0851993699
- ↑ James G. Dickson, National Wild Turkey Federation (U.S.), United States. Forest Service The Wild turkey: biology and management Stackpole Books, 1992 ISBN 081171859X
- ↑ Етимологічний словник української мови. Т.5 - Наукова думка:Київ, 2006 - С.661
