Домашня індичка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Домашня індичка
Самець домашньої індички
Самець домашньої індички
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
- Зауропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Індичкові (Meleagridinae)
Вид: Дика індичка
Біноміальна назва
Meleagris gallopavo
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Meleagris gallopavo

Дома́шня індичка (Meleagris gallopavo Linnaeus, 1758; назва самця — індик, циплят — індичата; один із поширених видів домашньої птиці з ряду куроподібних, бере свій початок від дикої індички. Також відомі діалектичні назви: трухан (труханка)[1], гиндик та розмовне дундук[2].

Історія поширення в Європі[ред.ред. код]

Доместикація домашньої індички відбулася у Новому світі, де місцеві жителі одомашнили її задовго до відкриття Америки та прибуття європейців. На межі 15-16 століть індики були завезені до Іспанії, а звідти вже поширювали по всій Європі. Наприклад, вважається, що до Англії індики були завезені англійський навігатором Вільямом Стріклендом. Його фамільний герб з індиком є найдавнішим відомим зображенням індички. Дуже скоро м'ясо індички завоювало популярність в Англії. Згодом, в наступному столітті, англійські колоністи завезли до Америки вже європейську індичку[3]. Наприклад, є свідчення того, що 1584 року індики були серед переліку домашнього господарства, яке необхідне для колоністів[4]. В 16 столітті індики також потрапили до Польщі.

В Англії прижилася інша назва індички — «турецька курка», тобто сучасна назва «turkey», яка залишилася і в американській англійській. Також деякий час «турецькими курами» називали індиків в Німеччині. Побутує помилкова думка, що індички прийшли в ці землі через Туреччину, а тому отримала таку назву. Проте в 16 столітті якраз відбувався наступ турків на Європу, турки дійшли вже до Угорщини. В результаті, слово «турецький» означало «чужий», «незнайомий». Також відбулася плутанина через одомашнення іншого птаха з родини Фазанових — цесарки, яка досить схожа на індичку. Цесарок привезли з Африки (з Гвінеї) португальці приблизно в той же час, що іспанці індиків з Нового світу. Тоді ж Африка і Туреччина були приблизно однаково невідомі, тому походження цесарки вважали турецьким. В результаті, навіть у науковій латинській назві обох видів присутнє те саме слово — ім'я грецького героя міфів Мелеагра.

Оскільки Центральну Америку досить довго називали Вест-Індією, тобто Західною Індією, ці птахи також отримали назву «індійські кури», яка в українській, польській мові та російській мовах трансформувалася в «індик», «индюк» (рос), «indyk» (пол). Також в деяких регіонах України була поширена діалектна назва індиків — «трухан». Поширення цієї американської домашньої птиці по Європі відбувалося з заходу на схід, тобто через німецькі землі. В німецькій мові індичка — Truthuhn, а її самець — Truthahn (трутхан). Відповідно, німецька назва разом з індичкою також прийшла в Україну і трансформувалася в українське «трухан»[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/trukhan
  2. «Що таке синонімічний ряд?» Уроки державної мови http://mova.kreschatic.kiev.ua/21.php
  3. M. F. Fuller. The encyclopedia of farm animal nutrition. — CABI Publishing, 2004. — С.560 ISBN 0851993699
  4. James G. Dickson, National Wild Turkey Federation (U.S.), United States. Forest Service The Wild turkey: biology and management Stackpole Books, 1992 ISBN 081171859X
  5. Етимологічний словник української мови. Т.5 — Наукова думка: Київ, 2006 — С.661

Література[ред.ред. код]