Домонтович Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Домонтович Михайло)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домонтович Михайло Олександрович
Ім'я при народженні Злобінцев Михайло Олександрович
Народився 31 жовтня 1883(1883-10-31)
Золотоноша (тепер Черкаська область)
Помер 1937(1937)
Країна  Українська Радянська Соціалістична Республіка
Діяльність письменник
кобзар
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка

Миха́йло (Микола) Олександрович Домонтóвич (Справжнє прізвище Злобінцев; 31 жовтня 1883, Золотоноша — 1937) — український письменник, кобзар. Керівник студентського ансамблю бандуристів, який виступив у 1908—1909 рр. в Києві. З 1909 р вчителював у Золотоніській чоловічій гімназії. Голова «Просвіта». Викладач математики. Автор Самонавчителя гри на Кобзі — Одеса 1913–1914 рр. Репресований прикінці 1920-х років.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в м. Золотоноша (тепер Черкаська область) 31 жовтня 1883 р. в родині військового лікаря. Його батько, Олександр Іванович Злобінцев (1862 р. н)., закінчив медичний факультет Київського університету в 1880 р. і був направлений у Золотоношу, куди його приписали до Золотоніського УВП.

У 1909 р. Михайло Злобінцев закінчив фізико-математичний факультет Київського університету і переїхав у Золотоношу, де вчителював в чоловічій гімназії. Між його учнів були М. Терещенко, С. Скляренко, П. Чухрай, М. Мішалов та П. Носяра.

Михайло Злобінцев виявив себе як активний культурно-освітний громадський діяч, поет та бандурист. У 1916–17 рр. він очолював повітову громаду. 1917 року М. Злобінцев став засновником товариства «Просвіта» в Золотоноші. Після революції працював у системі народної освіти. Був фундатором газет «Вільне слово» та «Вісті Просвіти» (1917).

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Як поет Михайло Злобінцев друкувався під різними псевдонімами та криптонімами. (Домонтович М., кобзар Домонтович, М.  Д.) в альманасі «Перша Ластівка» (1905), журналі «Рідний край» та інших виданнях. Краєвознавець М. Ф. Пономаренко пише, що у віршах Злобінцева звучать вболівання за тяжку долю трудящого народу, заклики до боротьби, віра в краще майбутнє («Прокидайся, батьку, годі тобі спати…» та ін.). Він був автором поеми «Громакіяда» — гострої сатири на побут дрібномаєткового поміщицтва й міщанства.

Кобзарська діяльність[ред. | ред. код]

Михайло Злобінцев також цікавився етнографією, збирав і записував українські народні пісні та думи («Дума про Богдана Хмельницького» та ін.), зокрема від кобзарів Т. Пархоменка, М. Кравченка та І. Кучугура-Кучеренко. Він був організатором і керівником ансамблю бандуристів і майстром з виготовлення бандур в Києві та Золотоноші. На сцені він виступав під сценічним псевдо М. Домонтович — то було прізвище, яке він перебрав від відомого борця за права селян — Івана Домонтовича. Цей псевдонім та криптонім М. Д. він також використовував у своїй літературній діяльності.

Студентська капела бандуристів (1908). На фотографії ймовірно: 1. Кашуба (Кошуба) Марко Пилипович (1875—1934), 2. Копань (Копан) Георгій Якович (1887—1938) 3. Панченко Федір Петрович, (без бандури) 4) Сидить Потапенко Василь Васильович, (колишній поводир Т. Пархоменка) 5) Яценко в капелюсі (організатор капели) (1870-1935) 6) Войцех Григорій Євтихович (1877—1937)

У роки навчання в університеті М. Злобінцев разом із товаришами-студентами створив невеличкий ансамбль бандуристів, який часто та з великим успіхом виступав у Києві в 1906–1909 роках, зокрема на Шевченківських святах. З рецензії на один концерт, який був організований товариством «Боян», знаємо, що в Києві в 1909 р. виступали в ансамблі 6 бандуристів, які грали й співали в супроводі своїх бандур.

Бандура роботи М. Домонтовича

Домонтович мав гарний баритон. Гру на бандурі він вивчав під керівництвом чернігівського кобзаря Терешка Пархоменка, його поводиря Василя Потапенка. Про діяльність кобзаря І. Кучеренка М. Злобінцев назбирав чимало матеріалів і надрукував у праці «Певцы родной страны» в 1913 році.

У 1913 році в Одесі вийшов перший зошит «Самонавчитель гри на кобзі або бандурі», який М. Злобінцев приготував і надрукував під псевдонімом М. Домонтович. У праці автор подав короткі описи історії інструмента, вигляду та строю бандури, а також пояснення, як її тримати й грати, подав коротку теоретичну частину, описав, як настроїти бандуру, але нотних прикладів не подав.

В 1914 р. вийшла друга частина цього самого «Самонавчителя» в друкарні «Діло» Є. І. Фесенка в Одесі. Тут були надруковані кілька творів для голосу в супроводі бандури і по суті то був перший надрукований збірник творів для бандури. Збірник включив в собі обробку пісень:

1. «Поза гаєм, гаєм» три варіанти в До, Фа і Соль мажорі. 2. «Гречаники» — три варіанти в До, Фа і Соль мажорі. 3. «Про Морозенка». 4. «Про Саву Чалого» від Т. Пархоменка. 5. «Про Нечая» від Т. Пархоменка. 6. «На смерть Шевченка» від Т. Пархоменка. 7. «Про Максима Залізняка» від Т. Пархоменка 8. «Попаденька». 9. «Киселик». 10. «Засідатель». 11. «Соцький». 12. «Про Купріяна». 13. «Хата моя рубленая». 14. «Там, на Ятрань». 15. «Гей, не дивуйте» — для ансамблю.

Підручник був розрахований на бандуру з діатонічним строєм з 7 басами і 20 приструнками. На обкладинці другої частини вміщено оголошення, що незабаром має вийти і другий збірник з нотами, «улаштованими» до гри на кобзі.

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Паралельно з роботою над створенням і виданням «Самонавчителя» він пише вірші, які почали друкуватися в 1905 р., а також написав підручник «Арихметика» (ч. І, 1917 р. та ч. ІІ, 1918 р)., які були видані в Золотоноші й підписані М. Злобинців.

М. Злобінцев активно береться до громадсько-виховної роботи та до створення товариства «Просвіта» в Золотоноші. У 1917 р. у Золотоноші він видає ряд політичних праць про автономію України (24 с)., про найкращі здобутки французької революції (15 с)., збірник революційних пісень (45 с)., «Землякам малоросам од українців», «Нарис про Український рух в Золотоноському повіті» та інші. У цей час створює ряд поезій, які критикують позиції русифікованого населення, і відстоює українські державницькі ідеали.

У 1919 р. М. Злобінцев був призначений на посаду комісара справ освіти. Після революції він викладає в Золотоніському відділенні Уманського агрономічного інституту в м. Ірманець, за 10 кілометрів від Золотоноші. Тут він теж організував ансамбль бандуристів і сам регулярно виступав із ними в концертах. За спогадами учня М. Злобінцева й учасника цього ансамблю Марка Васильовича Мішалова, у 1923 р. в ансамблі було 6 осіб.

Михайло Злобінцев був незаконно репресований і помер на засланні в 1937 р., реабілітований лише в 1988 р.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Море («Блакитне море, широке море…») — Перша ластівка, 1905, с. 101. Підпис М. Домонтович
  • «Повіяв низовий і море сонце пригріло…». Перша ластівка, 1905, с. 101—102. Підпис М.Домонтович
  • «Минулася давнина, година кривава…». Перша ластівка, 1905, с. 101—102. Підпис М.Домонтович
  • Кое-что из пришлого г. Золотоноша (продовження). Вестник Золотоношского с.-х. об-ва, 1910, No 12, с. 2. Підпис М. Д.
  • Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі. Ч. І. Одеса, Друкарня Є.Фесенка. 16.с. 30 коп. Підпис М. Домонтович.
  • Певцы родной стараны (Про кобзарів і кобзаря І.Кучугуру-Кучеренка в СП.Б) — Вестник Золотоніского с.-х. об-ва 1913, No 5, с. 2 Підпис М. Д.
  • Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі. Ч. ІІ. Одеса, Друкарня Є.Фесенка, 1914. 49 с. 60 коп. Підпис М.Домонтович.
  • Саме страшне («Чарівник якийсь там смілий…»). Рідний край, 1914, No 3, с. 7. Підпис М. Домонтович.
  • «Я хотів би щоб звуки у мене лились…». Рідний край, 1914 No 6, с. 13. Підпис М. Домонтович.
  • Весняна пора. Рідний край, 1914, No 1. Підпис М. Домонтович.
  • Автономія України. Золотоноша. Вид. Золотоноського товариства «Просвіта», 1917, 24 с. Підпис М. Злобинцев.
  • Арихметика, ч. І Для народних шкіл і нижних класів середніх шкіл. Золотоноша. Спільне видання Золотоніського Товариства «Просвіта» і Л. І. Болеславського, 1917, 48 с. 65 коп. Підпис М.Злобинців. Ухвалена бюро Золотоноського учительського з'їзду. Склад видань в книгарні Л. І. Болеславського.
  • Дрібнички (з натури або з людських переказів). Золотоноша. Вид. Золотоноського товариства «Просвіта», 1917, 15 с. 15 коп. Підпис Домонтович М.
  • Найкращі здобутки Великої французької революції 1792—1795. Золотоноша. Золотоноська «Просвіта», 1917, ІІ, с. 15. Підпис М. Злобинців.
  • Про землю Золотоноша, видання Золотоношського товариства «Просвіта», 1917, 18 с. 25 коп. Підпис М. Злобинцев. (У кінці тексту подана бібліографія земельного питання. Підписана М. З.).
  • Українські революційні пісні 1905 р. і раніше. Зібрав М.Домонтович. Золотоноша. Вид. Золотоношського товариства «Просвіта», No 6, 1917. 45 с. 15 коп.
  • Справздання про день національного фонду 21 травня. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 4, с. 3. Підпис М. Злобинців Голова Просвіти.
  • Пани-брати українці. Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 5, с. 1.
  • Наше військо — Наша слава. Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 5, с. 2. Підпис М. Д.
  • Без назви (Про освіту). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 7, с. 1—2. Підпис М. Д.
  • В музеї («Значки, булави, бунчуки…»). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 7, с. 4. Підпис М. Д.
  • Земля і воля, чи воля і земля? Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 24, с. 2. Підпис М. Д.
  • Присвячується мартоплясам особливо українського походження («Хто дуже прагне боротьби…»). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 24, с. 3. Підпис М. Д.
  • Дещо з минулого Золотоноші (продовження). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 30, с. 2. Підпис М. Д.
  • Цар миру. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 25, с. 3. Підпис М. Д.
  • Дещо з минулого Золотоноші (кінець). Вільне слово, Золотоноша, 1917, No 31, с. 1—2. Підпис М. Д. 27.
  • Брати українці. Проза. Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 45, с. 2. Підпис М. Д.
  • Славнословіє («Гей до марта було худо…»). Вільне слово. Золотоноша, 1917, No 45, с. 3. Підпис М. Д.
  • Поклик («Гей браття, до бою, до бою…»). Вісті з «Просвіти». Золотоноша, 1917, No 1—2. Підпис М. Д.
  • Землякам малоросам од українців («Гей були ми козаками…»). Вісті з «Просвіти». Золотоноша, 1917, No 1, с. 6. Підпис М. Д.
  • Короткий нарис українського руху в Золотоноському повіті. Вісті з «Просвіти». Золотоноша, 1917, No 1, с. 3—4. Підпис М. Д.
  • Арихметика, ч. ІІ. Дроби, відношення, пропорції, пропорційні величини, змішування. Для народних шкіл і нижчих класів середніх шкіл м. Золотоноша. Вид. Золотоноського товариства «Просвіта», 1918, 70 с. Підпис М. Злобинців. Ухвалена бюро Золотоноського учительського з'їзду. Склад видання в книгарні Л. І. Болеславського і в книгарні Золотоноської «Просвіти».
  • Дід та Коза. Дитяча п'єса зо співами. Записав і обробив М.Домонтович. Золотоноша, Золотонське Т-во «Просвіта», 1919, 16 с. 40 коп.
  • Наука («Піймав врядник забіяку…»). Одривний календар. К. Час, 1925.25.І. Підпис Домонтович.
  • Зрозуміло («Чита хлопець: Пашет пахарь…»). Підпис Домонтович.
  • Гуманний чоловік («Каже проповідь дядькам…»). Підпис Домонтович.
  • Лисиця («Свідок свідче чую ґвалт…»). Підпис Домонтович.
  • Нарочито («Іде дядько на волах…»). Підпис Домонтович.
  • Вірний переклад («В школі хлопці учителю…»), 6.ІХ. Підпис Домонтович.
  • «Прокидайся, батьку, годі тобі спати…», 4.IV.1906. Із книги народної шани, 1976, с. 18–19. Підпис Кобзар-Домонтович. (Вірш був написаний в книзі записів відвідувачів музею Т.Шевченка в Каневі).
  • Громакіада сатира на побут дрібного поміщицтва та міщанства, не опублікована (УЛЕ, т. 2, с. 272—273).
  • Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба: Черниговская губерния / сост. М. Домонтович. — СПб. : Печатано в тип. Ф. Персона, 1865. — 758 с. [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Мізинець В. — Микола Домонтович // «Bandura», 1986, № 17/18 — С. 55—57.
  • Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986. — 106 с.
  • Мішалов В. Бандурист М. Домонтович — Михайло Олександрович Злобінцев // «Гнат Хоткевич — Бандура та її репертуар» // Харків: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, 2009 — С. 243—255.
  • Мішалов В. Бандурист М. Домонтович — Михайло Олександрович Злобінцев // [www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpu/Myst/2009…/Mischalow.pdf]
  • Домонтович Микола. Митці України / Микола Домонтович. — К. : Українська енциклопедія, 1992. — С. 223.
  • Биковець М. Словник українських діячів культури. Машинопис без року. ЦНБ Х. 4864. (Зве його Микола Злобинців, жодних біографічних відомостей, педагог, письменник. Творчість Дід та Коза, Найкращі здобутки Великої французької революції) Довідка про Злобина Миколу. УЗЕ.
  • Бойко І. З. Українські альманахи та збірники XIX — початку ХХ віку / І. З. Бойко. — К. : Наукова думка, 1967.
  • Вечір Київського «Бояна» // Рідний край. — 1909. — No 13. — С. 11.
  • Дашкевич. Матеріали для словника псевдонімів українських письменників, вчених та громадських діячів за 1800—1916 рр. Машинопис. Львів, 1950. (Домонтович М. розшифровано як Злобінців Микола).
  • Дей О. Словник псевдонімів українських письменників / О. Дей. — К.: Наукова думка, 1969.
  • Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець. — Берлін, 1923.
  • Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець. — 2-ге вид. — Нью- Йорк: Говерла, 1959.
  • Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець [репринт. вид.]. — К. : Музична Україна, 1993. — 111 с. (Про Злобинцева с. 73).
  • Ємець В. Гетьман Павло Скоропадський та перша Капеля Кобзарів в V золоте 50-річчя на службі України / В. Ємець. — Голівуд (США), 1961 (с. 58 про Миколу Домонтовича, с.113 Микола Злобинців, с. 117 Микола Домонтович).
  • Злобинців Василь Іванович. Київський міський архів. — Ф. 16, оп. 465 83.612; ф. 16, оп. 465 83.1380, с. 3; ф. 16, оп. 465 83. 361а, с. 104; ф. 16, оп. 471 83. 920.
  • Злобинців Михайло Олександрович. Київський міський архів. — Ф. 16, оп. 465 83.1782, с. 14.
  • Злобинців Михайло Олександрович. Памятная книга Киевского ученого округа. Полтавская губернія — з 1909 року.
  • Злобинців Олександр Іванович. Київський міський архів. — Ф. 16, оп. 465 83.597, с. 125.
  • Злобинців Олександр Іванович. Российский медицинский список з 1889 р.
  • Кирдан В. Народні співці-музиканти на Україні / В. Кирдан, А. Омельченко. — К. : Музична Україна, 1980.
  • Комаров Б. До словника псевдонімів та криптонімів українських авторів / Б. Комаров. — Одеса, 1928.
  • Лейтес А. Десять років української літератури / А. Лейтес, М. Яшек. т. 1 ДВУ, 1928 (Домантович М. подається тільки Дрібнички).
  • Мізинець В. Микола Домонтович / Віталій Мізинець // Бандура, 1981. — № 17—18.
  • Н. П. По поводу статьи М. Д. в Голосе труда, Золотоноша, No 15 за 1917 — Голос труда, 1917. — No 19.
  • Омельченко А. Ф. Розвиток кобзарського мистецтва на Україні . Кандидатська дисертація / А. Ф. Омельченко. — 1967.
  • «ОУН минуле й майбутнє». — К. Фундація ім. О. Ольжича, 1993. — С. 19.
  • Пономаренко М. Ф. Злобинець (Злобинців) Михайло Олександрович / М. Ф. Пономаренко // УЛЕ. — 1990. — Т. 2. — С. 272—273.
  • Призначення М. Злобенця на посаду комісара справ освіти // Вісті Золотоношського Народного Комісаріату. — 1919. — No 1.
  • Пядик І. Лист до автора. (VIII.1995).
  • Рецензія В. Дубровського на статтю «Автономія України». — К. : Книгар, 1917. — No 2. — С. 65. — Рец. No 72.
  • Рецензія В. Л-кого на статтю «Українські революційні пісні 1905 р. і раніше». — К. : Книгар, 1917. — Рец. No 72.
  • Рецензія А. Яковлева на статтю «Про землю». — К. : Книгар, 1917. — No 4. — С. 187. — рец. No 181.
  • Рецензія В. Дубровоського на «Найкращі здобутки Великої французької революції». — К. : Книгар, 1917. — No 4. — С. 199. — Рец. No 213.
  • Самчук У. Живі струни — бандура і бандуристи / У. Самчук. — Детройт, 1976.
  • Тулуб О. Словник псевдонімів українських письменників / Олександр Тулуб. — К. : АН УРСР, 1928.
  • Хоткевич Г. Два поворотні пункти в історії кобзарського мистецтва / Г. Хоткевич // Музика. — 1928. — № 10—11.
  • Хоткевич Г. Огляд самонавчителів гри на бандурі / Г. Хоткевич // Музика. — 1928. — № 10—11.
  • Ященко Л. І. Державна заслужена капела бандуристів Укр. РСР / Л. І. Ященко. — К., 1970. (Про Злобінцева с. 14).
  • Кошиць О. Спогади / О. Кошиць. — Вінніпеґ, 1958. — 387 с.
  • Рідний край. — 1908. — No 9.
  • Хоткевич Г. Думи і пісні з вечора Гната Хоткевича / Г. Хоткевич. — К. : Друкарня 2-ї Артілі Володимира Великого, 1912. — 8 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]