Ризький собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ризький собор
Riga Dom-Düna.jpg
Ризький собор
Розташування Riga Flag.gif Рига, Латвія Латвія
Координати 56°56′57″ пн. ш. 24°06′16″ сх. д. / 56.94917° пн. ш. 24.10444° сх. д. / 56.94917; 24.10444Координати: 56°56′57″ пн. ш. 24°06′16″ сх. д. / 56.94917° пн. ш. 24.10444° сх. д. / 56.94917; 24.10444
Замовник Альбрехт фон Буксгевден
Початок будівництва 1211
Кінець будівництва 1270
Стиль Готика, раннє бароко
Належність Лютеранство
Commons-logo.svg Ризький собор у Вікісховищі

Ризький собор (латис. Rīgas Doms, нім. Dom zu Riga) — кафедральний собор Риги, є одним з символів міста, візитівкою країни. Будівництво собору розпочато в 1211 році. Він поклав початок романсько-готичному стилю будівництва з каменю та цегли.

Назва[ред.ред. код]

  • Ризький собор
  • Домський собор — калька з Rīgas Doms переладається як Ризький собор.
  • Ризький домський собор — збірна назва

Історія[ред.ред. код]

Будівництво Ризького собору з монастирем було розпочато невдовзі після заснування Риги — 25 липня 1211 року відбулась церемонія освячення місця будівництва. Церква була задумана як резиденція засновника міста єпископа Альберта, якого не влаштовувала його тодішня резиденція в районі Яня сета (Іванового двору). У зведенні собору брала участь велика кількість ризьких ремісників, але керувати роботами було призначено німецьких та готландських майстрів.

Вигляд з боку входу

Єпископ Альберт так і не побачив закінчення будівництва, що тривало до середини ΧΙΙΙ століття. В хроніках говориться, що він був похований в соборі «під третім каменем, під світильником».

Після закінчення першого етапу будівництва в Ризькому соборі розмістився домський капітул (колегія вищого духовенства єпископства чи архієпископства в католицькій церкві), який активно розпочав роботу по насадженні католицтва у Латвії. В примикаючому до собору монастирі було засновано Соборну школу, де проходили навчання католицькі священники.

Після Реформації ΧVI століття собор став власністю міста. Приміщення монастиря почали використовуватись під господарські потреби, хрестова галерея і двір були обладнані під ринок, на нижньому поверсі влаштували міську бібліотеку, Соборська школа стала першим світським вищим навчальним закладом у Ризі.

Сьогодні у Ризькому соборі 2 рази на тиждень відбуваються богослужіння Лютерано-Євангелічної церкви, а також проходять концерти органної музики. В перебудованому Соборному монастирі з 1791 року знаходиться Музей історії Риги та мореплавства.

Архітектура[ред.ред. код]

Першопочатково собор будувався у звичному для того часу романському стилі (його елементи можна побачити в найдавнішій вівтарній частині будівлі — масивні стіни, хрестові зводи, напівциркульні віконні арки). Однак процес будівництва затягнувся і собор був завершений стилі готики (стрільчаті арки, великі вікна, зірчасті зводи). Подальші перебудови додали в собор риси раннього бароко, пізнього романтизму, класицизму.

Свою нинішню форму собор здобув у кінці XVIII століття, в наш час[Коли?] його довжина становить 87,1 м, ширина — 43,5 м, висота башти — близько 90 м.

Інтер'єр[ред.ред. код]

В соборі знаходиться всесвітньовідомий орган. Він побудований у 18831884 роках, фірмою «E. F. Walker & Co» має 124 регістри, 6718 металевих та дерев'яних труб. Коли він звучить, то чутий в буль-якій частині Старої Риги.

Джерело[ред.ред. код]

Вишивка Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.