Домський собор (Таллінн)
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Травень 2011) |
Домський собор — лютеранський Кафедральний собор, розташований у Старому місті Таллінна. Присвячений Святій Діві Марії (ест. Püha Neitsi Maarja). Домський собор є одним з найстаріших храмів Таллінна. Сьогоднішній вигляд він отримав після численних перебудов. Раніше на цьому місці знаходилася дерев'яна церква, згідно з припущенням істориків, вона була побудована в 1219 р. Башта собору відноситься до епохи барокко, а його каплиці-прибудови — до пізніших архітектурних стилів. Всередині храму знаходяться поховання XIII—XVIII століть, а також різні дворянські герби і епітафії, присвячені відомим людям того часу і пов'язані з XII—XX століттями.
Зміст |
Історія [ред.]
Церква закладена на початку XIII століття і освячена в 1240 році як кафедральний собор Північної Естонії. У другій половині XIII століття була зроблена перша реконструкція. У XIV столітті будівля була перебудована в базиліку. На початку XV століття остаточно було завершено перекриття нефів. У 1684 році під час пожежі була втрачена велика частина декору будівлі, а також башта над південним нефом. У 1778—1779 роках за проектом архітектора К. Л. Гейста була побудована західна вежа в стилі барокко. У 1878 році був встановлений сучасний орган, створений у Берліні майстром Ф. Ладегастом.
Архітектура [ред.]
Основна структура сучасної будівлі має три нефи, з яких центральний має продовження у вигляді вівтарної частини. Із західного боку над центральним нефом знаходиться церковна вежа, що виконує функцію дзвіниці. Крім цього до основного корпусу є декілька разноперіодних прибудов.
Інтер'єр [ред.]
Всередині будівлі є:
- кафедра (1686 р.) К. Аккерман, яку тримає дерев'яна скульптура Мойсея з 10 заповідями;
- аба-вуа (1730 р.);
- вівтар (1696 рік) виготовив К. Аккерман за кресленнями Нікодемуса Тессина — молодшого;
- вівтарне полотно (1866 рік) німецький живописець Едуард Гебхардт;
- група тріумфальної арки з розп'яттям Христа;
- ложа сім'ї Паткуль в класичному стилі (початок XVIII століття, навпроти кафедри),
- ложа в стилі барокко сім'ї Мантейффель (XVII століття, розташована в південному нефі),
- вівтар 1878 р. майстра Ладегаста, доповнений у 1913 р. в майстерні Зауера (Франкфурт на Одрі), реставрований у 1998. Мануальний. Має унікальне звучання.
- Обеліск Ф. фон Тізенхаузена (1806 рік. Розташований в хорі ліворуч від вівтаря, майстер Демут-Малиновський),
- Поховання Крузенштерна з дружиною Юлією фон Таубе (північний неф) автор Екснер,
- Самуеля Греіга (північний неф) каррарський мармур, автор Джакомо Кваренгі,
- Понтуса де ла Гарді з дружиною (в хорі, праворуч від вівтаря) автор О. Пассер та ін.
- надгробна плита цеху м'ясників Домської гільдії (під органом);
- 1766 надгробна плита цеху шевців Домської гільдії (під органом);
- 1370 найстаріша надгробна плита Вольдемара Сорсевера в північному нефі;
- 107 гербових епітафій, переважно в стилі барокко.
- вівтар Св. Діви Марії;
- зображення Христа-дарувальника («Іди до мене»)
Поховання [ред.]
У соборі поховані в тому числі:
- Понтус Делагард — шведський полководець, герой Лівонської війни.
- Іван Федорович Крузенштерн — російський мореплавець, під керівництвом якого була проведена перша російська навколосвітня експедиція.
- Самуїл Карлович Грейг — російський флотоводець, учасник Чесменського битви.
| Похований | Дата | Стиль надгробку | Скульптор |
|---|---|---|---|
| У. Рюнінг | 1594 | Ренесанс | Г.фон Акен |
| П. Делагард | 1595 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| К. фон Тізенхаузен | 1599 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| К. Хорн | 1601 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| О.фон Юкскюлль | 1601 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| Р. Розенкранц | 1623 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| Т. Рамм | 1632 | Ренесанс | Арентой Пассер і його майстри |
| І. Хафстер | 1676 | Барокко | Н. Мілііх |
| Ф. фон Ферзена | Кінець XVII століття | Барокко | І. Г. Штоккенберг |
| О. В. фон Ферзена | Кінець XVII століття | Барокко | І. Г. Штоккенберг |
| О. Р.фон Таубе | Кінець XVII століття | Барокко | І. Г. Штоккенберг |
| С. Грейг | 1788 | Класицизм | Джакомо Кваренгі |
| І. Крузенштерн | 1848 | Псевдоготика | І. Г. Екснер |
Література [ред.]
- «Таллинн», Краткий энциклопедический справочник, Таллинн, изд-во «Валгус», 1980
Ресурси Інтернета [ред.]
- http://www.baltkurort.ru/estonia/showplaces/sobor
- http://kirikud.muinas.ee/index.php?page=10&subpage=849
- http://www.eelk.ee/~eelk109/ajalugu.htm
- http://www.eelk.ee/u-kellaplaat.html
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Домський собор (Таллінн)
