Дон
| Дон | |
|---|---|
|
Дон у Воронежській області |
|
| Гирло | Таганрозька затока Азовського моря |
| Країни басейну | Росія |
| Довжина | 1970 км |
| Середньорічний стік | 680 м³/с |
| Площа басейну | 422 000 км² |
|
Сточище Дону |
|
Дон (Дін; рос. Дон; від скіфсько-осетинського «вода»; у древніх греків — Гіргіс, Танаїс, у Середні віки — Великий Дон) — річка в Європейській частині Росії. Площа басейну 422 тис. км². Довжина 1970 км.
Зміст |
Географія [ред.]
Витік Дону розташований у північній частині Середньоруської височини, на висоті близько 180 м над рівнем моря. Раніше за початок ріки приймали місце виходу з озера Іван (насправді, стоку вод з озера в Дон зазвичай не відбувається). Сьогодні за витік Дону часто приймають Шатське водосховище на північ від Новомосковська, але воно теж не є витоком Дону і відгороджене від річки залізничною греблею. Справжній витік знаходиться у парку за 2—3 км на схід (струмок Урванка).
Гирло Дону — Таганрозька затока Азовського моря. Від Ростова-на-Дону утворює дельту площею 340 км². Там русло Дону розділяється на численні рукави і протоки (гирла), у тому числі — Переволока, Єгурча, Каланча, Старий Дон.
Характер долини і русла Дону типовий для рівнинних річок. Він має плавний поздовжній профіль зі схилами, які поступово зменшуються до гирла, середній нахил становить 0,1 ‰. Майже по всій довжині Дон має розроблену долину із широкою заплавою, багато рукавів (єриків) і староріч, і досягає у нижній течії ширини 12—15 км. У районі міста Калач-на-Дону його долина звужується відрогами Середньоруської та Приволзької височин. На цій короткій ділянці заплава ріки відсутня.
Для Дону, як і для інших річок регіону, характерна асиметрична будова долини. Правий корінний берег — високий і крутий, а лівий — пологий і низинний. По схилах долини простежуються три тераси. Дно долини заповнене відкладеннями алювію. Русло хвилясте з численними піщаними мілководними перекатами. Середньорічний стік в районі станиці Раздорська — 680 м³/с, в гирлі, після будівництва Цимлянської ГЕС — 775 м³/с.
Від Голубинської до Волгодонська — Цимлянське водосховище площею 2600 км² (з 1952).
Судноплавний від гирла ріки Сосна (1604 км), регулярне судноплавство від міста Ліски (1355 км).
Притоки [ред.]
Найважливіші притоки: Непрядва, Красива Меча, Сосна (іноді називають, щоб відрізняти від Тихої Сосни, Швидкою Сосною), Тиха Сосна, Чорна Калитва, Чір, Сіверський Донець — праві; Воронеж, Битюг, Хопер, Ведмедиця, Іловля, Сал, Манич — ліві.
Дон та Волгу з'єднує судноплавний Волго-Донський канал (з 1952 р.).
Населенні пункти [ред.]
На Дону розташовані міста Новомосковськ, Єпифань, Данков, Лебедянь, Задонськ, Семилуки, Нововоронеж, Ліски, Павловськ, Серафимович, Калач-на-Дону, Волгодонськ, Цимлянськ, Константиновськ, Семикаракорськ, Аксай, Ростов-на-Дону, Азов. На правому рукаві Дону — Аксаї — Новочеркаськ.
Панорама [ред.]
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Річка Дон у Великій радянській енциклопедії (рос.).