Донатор
Донатор ( латиною - donator — особа, що дарує, даритель ) - в церковному житті і в мистецтві середньовіччя і доби Відродження - церковна чи світська особа, що дарує. Подарунком могли бути гроші на споруду храму, гроші на створення релігійного образу чи сам твір образотворчого чи декоративно - ужиткового мистецтва ( посуд з коштовних металів, ювелірні вироби ).
Назва донатора в православній традиції - ктитор.
В подяку за дарунок виникає традиція зображень донаторів. У випадку дарування на храм його зображували з моделлю майбутнього храму в руці. Великі кошти на храм мали лише багаті особи, зазвичай це князь, володар краю, області та князь церковний. Дарунком вони свідчили прихильність до певної релігії і її підтримки. Зображення донаторів мають портретність, точність якої з доби раннього середньовіччя постійно зростала. На етапі відсутності розвиненого портретного жанру - портрети донаторів ставали практично єдиними портретними зображеннями історичних осіб ( монарха чи князя з дружиною, єпископа, багатої світської особи ).
Урочисті, сповнені духовності зображення донаторів ( імператора та його дружини )поряд з троном Христа або Богородиці з'явилися в коштовних мозаїках Візантії в храмі Св. Софії. Зображення стало традиційним.
В середньовічному мистецтві Європи відомі зображення донаторів на рельєфах зі слонової кістки, в мозаїках, на мініатюрах в рукописах, в скульптурі. Побудова великих за розмірами готичних храмів спонукала донаторів і релігійну громаду поєднувати свої зусилля. Донатор міг дати гроші лише на окрему справу. Відомі випадки, коли храм доби готики одержував дарунок грошима лише на ремонт покрівлі з пластин свинцю. Так, паризький єпископ Моріс де Сюллі заповідав храму значні кошти ( 5.000 ліврів ) тільки на покрівлю свинцем хору собора Нотр Дам.
Вже в добу готики помітили різницю між дарунками. Так, вітражі собору в місті Ман були створені за замовою цеху виноробів у 1254 р. Своє рішення сплатити створення саме вітражів винороби пояснили тим, що дарунок храму свічок - тимчасовий. Адже свічки згорять і пощезнуть, тоді як світло вітражів прикрашатиме храм довго. Виникла і гордість за свій фах. Вітражі Шартрського собору, створені на гроші ремісничих корпорацій, мали відповідні зображення сцен ремесла корпорацій.
Іноді рельєфи з зображенням донаторів створювали на рельєфах фасаду храму ( Джварі )
Досить поширеним було зображення донаторів в середньовічних фресках. З розповсюдженням у Європі живопису темперними і олійними фарбами - з'являються зображення донаторів і на картинах. Удосконалення портретної майстерності художників Нідерландів та Італії 15 ст. дало значні зразки зображень донаторів на вівтарях у повний зріст. Невеликі вівтарі також мали портрети донаторів в форматі погруддя на окремих панелях. Ці зображення і стануть передумовою виокремлення портрету як жанру від релігійного образу.
Меценат, на відміну від донатора, займався підтримкою митців не час від часу, а досить постійно. До того ж, меценат підтримував і світські форми мистецтва в добу секулярізації, віокремлення мистецтва від середньовічної монополії на нього церкви.
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Донатор |
- Донатор // Большая советская энциклопедия
- Муратова К.М. «Мастера французской готики 12-13 веков», М, «Искусство», 1988 (рос)
