Донецький ботанічний сад НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецький ботанічний сад
Донецький ботанічний сад.
Донецький ботанічний сад.
Донецький ботанічний сад.
48°00′36″ пн. ш. 37°52′50″ сх. д. / 48.01000000002777313° пн. ш. 37.88055555558377563° сх. д. / 48.01000000002777313; 37.88055555558377563Координати: 48°00′36″ пн. ш. 37°52′50″ сх. д. / 48.01000000002777313° пн. ш. 37.88055555558377563° сх. д. / 48.01000000002777313; 37.88055555558377563
Країна  Україна і  ДНР
Розташування Донецьк, Калінінський район
Найближче місто Донецьк
Площа 262,2 га
Засновано 1964 р.
Оператор Донецький ботанічний сад НАН України
Вебсторінка donetsk-sad.ru
Донецький ботанічний сад
Розташування ботанічного саду на мапі України
Розташування ботанічного саду на мапі України
Донецький ботанічний сад НАН України. Карта розташування: Донецька область
Донецький ботанічний сад НАН України
Донецький ботанічний сад НАН України (Донецька область)
Мапа

CMNS: Донецький ботанічний сад НАН України у Вікісховищі


Доне́цький ботані́чний сад заснований 25 червня 1964 року Національною академією наук України. У східній частині Донецька як центр з вирішення фундаментальних і прикладних проблем біології на південному сході України.

Історія[ред. | ред. код]

З 1965 р. директором Донецькому ботанічному саду був доктор біологічних наук Михайло Лукич Рева. Більше 10 років він присвятив роботі в саду. Саме Михайло Лукич на південному сході України створив напрямок по фіторекультивації техногенних ландшафтів промислово трансформованого середовища.[1]

Основи натурного будівництва саду, його розвиток і становлення, як провідної ботанічної установи, нерозривно пов'язане з ім'ям член-кореспондента АН УРСР Євгена Кондратюка, який був директором саду з 1970 по 1987 рік і направив зусилля колективу вчених на розвиток теорії і практики нової галузі ботанічної науки — промислової ботаніки.

З 1987 по 1990 рік директором Саду був член-кореспондент АН УРСР Віктор Павлович Тарабрін.

З 1990 року і до теперішнього часу Сад очолює доктор біологічних наук Олександр Захарович Глухов.

У 1975 році в Кривому Розі почав свою діяльність опорний пункт Донецького ботанічного саду, що в 1976-му був перетворений у відділ оптимізації техногенних ландшафтів, а в 1981 році трансформувався у відділення Донецького ботанічного саду з метою створення Криворізького ботанічного саду як бази для науково-дослідних робіт і пропаганди прогресивних принципів охорони природи. У травні 1992 року Криворізький ботанічний сад став самостійним.

У 1983 році Донецький ботанічний сад одержав статус пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

22 липня 1983 року Донецький ботанічний сад постановою Ради Міністрів УРСР одержав статус ботанічного саду загальнодержавного значення.

За роботи з охорони природи Донецький ботанічний сад в 1984 році нагороджений великою срібною медаллю програми ООН з охорони навколишнього середовища.

19 грудня 2001 року комплексної колекції Донецького ботанічного саду «Степу України» постановою Кабінету Міністрів України № 1709 наданий статус Національного надбання України.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Сад розташовується уздовж Богодуховської балки. Тут простягнувся ланцюг із семи ставків. Ґрунт саду — це переважно чорнозем, але зустрічаються ділянки з болотними солончаковими ґрунтами та лесовими породами.

Площа саду становить 262,2 га (перше місце за площею в Європі). На його території росте біля п'яти з половиною тисяч видів рослин.

Під склом перебуває 1200 квадратних метрів площі, що дозволило організувати 5 оранжерей й імітувати умови тропіків і субтропіків.

В оранжереях працюють 12 співробітників, а всього в ботанічному саду працює близько 200 співробітників, у тому числі 6 докторів наук і 22 кандидати наук.

Структурно сад розділений на чотири відділи, у яких працюють окремі дослідницькі групи.

  • Відділ дендрології й квітництва (група дендрології, група квітникарства)
  • Відділ мобілізації рослинних ресурсів (група харчових рослин, група кормових рослин, група прискорення методів розмноження рослин, група фітохімічної оцінки рослинних ресурсів).
  • Відділ флори (група «Гербарій», група інтродукції рослин, група тропічної й субтропічної флори).
  • Відділ промислової ботаніки.

У колекціях Донецького ботанічного саду росте 71 вид рослин, які охороняються на міжнародному рівні; 97 видів рослин, занесених у Червону книгу України; 88 видів рослин, які охороняються на регіональному рівні.

Ботанічний сад тісно співпрацює з Нікітським, Криворізьким, Запорозьким, Київським та іншими ботанічними садами України, країн СНД і далекого зарубіжжя.

На базі ботанічного саду працюють студенти донецьких вузів, учені Донецького наукового центру НАН України. На базі Донецького ботанічного саду проводяться фундаментальні наукові дослідження в галузі охорони ботанічних об'єктів Червоної книги, антропогенної трансформації флори, фізіології рослин, біохімії рослин, систематики рослин. Його регулярно відвідують школярі. Ботанічний сад відкритий для відвідування із травня по листопад. У середньому за рік проводиться більш ніж 2000 екскурсій для 30000 відвідувачів.

Шевченківський сад[ред. | ред. код]

Коли ботанічним садом керував Євген Кондратюк, у нього виникла ідея зібрати на одній галявині всі рослини, згадані Тарасом Григоровичем Шевченко у своїх творах. Їх, як підрахували фахівці, виявилось 140. Науковці Донецького ботанічного саду виконали задум Кондратюка. На галявині, відомій тепер як «Шевченківський сад», висадили у понад півсотні шевченківських дерев, квітів і трав. У її центрі стоїть пам'ятник Тарасу Шевченку (автор — народний художник України Олександр Павлович Скобліков), який передали Донецькому ботанічному саду з Донецького обласного художнього музею в 1999 р.[2][3]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рева Михаил Лукич (23.12.1922 — 22.08.1996) Ботаническое содержание жизненной стратегии[недоступне посилання] (рос.)
  2. Євген Ясенов. «В Донецком Ботаническом саду…» [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Божко, Юлія (3 січня 2011 року). У ДОНЕЦЬКОМУ БОТАНІЧНОМУ ВИСАДИЛИ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ САД. Процитовано 15 липня 2022 року. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Донецький ботанічний сад // Заповідна природа Донбасу / укладач А. З. Дидова. — 2-і доповнене. — Донецьк : Донбас, 1987. — С. 83-90.
  • Кондратюк Е. Н., Рева М. Л. Донецкий ботанический сад. Путеводитель. — Донецк: Донбас, 1979.
  • Вовк И., Грибанова В. Донецький ботанічний сад // Весь Донбас. Маршрути вихідного дня. 50 найкращих місць для сімейного відпочинку. — травень 2010. — № 1. — С. 45.

Посилання[ред. | ред. код]