Донжон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Донжон (фр. donjon — володіння) — головна житлова і найкраще укріплена башта феодального замку в середньовічній Європі, яка виступала в якості рятівного пункту оборони. Якщо ворог захоплював замок, то донжон лишалась останнім «володінням», звідсіля й назва. Вважалась символом неприступності замка, бурга.
Являв собою масивну циліндричну або призматичну споруду з товстелезними міцними стінами, прорізаними бійницями й амбразурами. Донжон знаходився всередині фортечних мур і часто розміщався на підвищеному і важкодоступному місці, відкритому з усіх боків. Крім господарських приміщень, житлових кімнат і рицарського залу тут знаходилися зброярня, головний колодязь, харчові склади, а у підземеллі — тюрма.
Крім того, хоча зазвичай замки були якоюсь територією, обнесеною стінами з баштами і донжоном усередині, багато хто з них по суті складався лише з самих «центральних» башт (без фортечних мур) — прикладом може послужити замок Вао 14 століття в Естонії.
Форми донжонів вельми різноманітні: у Великобританії були популярні чотирикутні башти, але також зустрічалися круглі, восьмикутні, правильні і неправильні багатокутні донжони, а також комбінації з декількох перерахованих форм.
[ред.] Джерело
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
