Донцов Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Донцов Дмитро)
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Іванович Донцов

Дмитро Донцов
Дата народження: 30 серпня 1883
Місце народження: Мелітополь
Дата смерті: 30 березня 1973
Місце смерті: Канада Канада
Рід діяльності: публіцистика, літературна критика
Magnum opus: Націоналізм

Донцов Дмитро Іванович (*30 серпня 1883, Мелітополь — †30 березня 1973, Канада) — український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму.

[ред.] Біографія

Дмитро Донцов народився 30 серпня (за іншими даними 10 вересня) 1883 року. В 1900 після закінчення Мелітопольського реального училища залишає рідне місто і переїздить до Царського Села біля Петербурга, де продовжує освіту на юридичному факультеті Петербурзького університету, який закінчує 1907 року.

Студентом розпочинає інтенсивну політичну діяльність, і 1905 р. вступає до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Його двічі заарештовують (1905 р. у Петербурзі та 1908 р. у Києві), після другого арешту й восьми місяців ув'язнення, заходами родичів його випускають на поруки, і того ж року він виїжджає в Галичину, потім в Австро-Угорщину. У 1909—1911 роках Дмитро Донцов учиться у Віденському університеті, там же одружується з українською студенткою Марією Бачинською. Провчившись 4 семестри в Відні, 1911 р. переїжджає до Львова, де продовжує навчання. 1917 року одержує ступінь доктора юридичних наук.

1913 року Донцов через конфлікт на національному ґрунті виходить з УСДРП. Стає першим головою Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

З 1914 р. живе у Відні й Берліні, а з 1916 р. — у Швейцарії, активно включається в роботу Союзу Визволення України, який відтак очолює. На початку 1918 р. повертається до Києва, де працює в гетьманських урядових структурах, стає директором Української Телеграфічної Агенції (УТА) при уряді гетьмана Павла Скоропадського. Створює (разом з В. Липинським, В. Шеметом) Партію хліборобів-демократів.

Протягом 1919—1921 рр. — шеф Українського пресового бюро при посольстві УНР в Берні (Швейцарія).

З 1922 р. — знов у Львові, редагує журнали «Літературно-науковий вісник», «Заграва», «Вісник», друкується в німецькій, швейцарській та польській періодиці.

Видає бібліографічні статті, «Муссоліні», «А.Гітлер», пререкладає «Майн Кампф» українською мовою.

У 1926 р. пише свою провідну роботу «Націоналізм».

У 1939 р. емігрував за кордон (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), з 1947 р. до самої смерті живе в Монреалі (Канада), там же в 1948-53 рр. викладав українську літературу в місцевому університеті.

Помер 30 березня 1973 року в Канаді. Похований в Америці на українському кладовищі в Саут-Баунд-Брук.

[ред.] Твори

[ред.] Ресурси Інтернет

Степан Ленкавський: Фільософічні підставки "Націоналізму" Донцова

п • о • р
Гетьманський рух
Провідники Павло Скоропадський • В'ячеслав Липинський • Данило Скоропадський
Відомі учасники
 Микола Міхновський • Дмитро Донцов • Володимир Шемет • Сергій Шемет • Дмитро Дорошенко • Олександр Скоропис-Йолтуховський • Адам Монрезор • Осип Назарук • Олександр Шаповал
Ідеологічна основа Український консерватизм • Класократія
Мета
 Українська Трудова Дідична Монархія
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Особисті інструменти