Допельгангер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Jekyll-mansfield.jpg

Допельгангер (нім. Doppelgänger — «двійник») — в літературі епохи романтизму дияволічний двійник людини, антитеза ангелу-хоронителю. У деяких книгах він не відкидає тіні і не відображається у дзеркалі. Його поява частіше всього передвіщує смерть героя.

У літературі[ред.ред. код]

Двійник втілює бажання чи інстинкти, які були витіснені суб'єктом як несумісні з моральними та соціальними цінностями, з його " приємними і гідними " уявленнями про самого себе[1]. Нерідко двійник «живиться» за рахунок героя, по мірі занепаду його духу стаючи все більше самовпевненим і ніби займаючи його місце у світі. Одним із перших таких двійників в європейській літературі є Джеральдина, темна сторона ідеалізованої Кристабелі в однойменній поемі «Кристабель» Колріджа, написаній в 1797 році[1].

Допельгангери не раз з'являються у Гофмана, від якого тема містичного, часто диявольского двійництва перекочувала у витвори російських класиків — Олександр Сергійович Пушкін («Уединённый домик на Васильевском острове»), Одоєвського («Сильфіда»), Гоголя («Шинель») та Достоєвського (повість «Двійник»).

Багато повістей про двійників, щоб підкреслити внутрішню схожість, роблять їх близькими родичами або фіксують невиразний еротичний потяг між двома «половинками». Наприклад, у Колріджа Джеральдина, провівши оголеною ніч у ліжку Кристабель, з часом займає місце її покійної матері, звабивши і повністю підкоривши собі її батька, а двійники із «Майстера Баллантре» — рідні брати. В епоху модернізму тема двійників отримала друге народження. Двійниківство психологізується, іноді з позиції фрейдизму, в якості рокових двійників нерідко виступупає батько та син («Улісс» Джойса). Те, що в якості двійників майже завжди виступають лиця чоловічої статі, засвідчує, що двійник — це свого роду нарцистична проекція суб'єкта, яка запобігає формуванню відносин з протилежною статтю. [2]

Двійник у фантастиці[ред.ред. код]

Інший варіант допельгангера зустрічається у творах фантастики. Це перевертень, здатний з найвищою точністю відтворювати зовнішній вигляд людини, поведінку, а іноді навіть психіку того, кого він копіює[3]. У своєму природному образі допельгангер має вигляд звичайної чоловікоподібної фігури, виліпленої з глини із змазаними рисами. Однак, в цьому стані його рідко можливо побачити: допельгангер надає перевагу маскуванню, розуміючи, яку ненависть викликають його здібності[4].

Примітки[ред.ред. код]