Дораемон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Doraemon
Обкладинка першого тому манґи
ドラえもん
Жанрпригоди, наукова фантастика, комедія
Аудиторіякодомо
Манґа
АвторФуджіко Ф. Фуджіо
ВидавецьShogakukan
Період випуску8 серпня 1969 — 23 червня 1996
Кількість томів45
Телевізійний аніме-серіал
СтудіяNippon Television
МережаNippon Television
Період показу1 квітня 1973 — 30 вересня 1973
Кількість серій26
Телевізійний аніме-серіал
РежисерЦутому Шібаяма
СтудіяShin-Ei Animation
МережаЯпонія TV Asahi
Інші мережіУкраїна UA: Перший
Період показу2 квітня 1979 — 18 березня 2005
Кількість серій1787[1]
Телевізійний аніме-серіал
РежисерКодзо Кусуба
СтудіяShin-Ei Animation
ЛіцензіатСША Viz Media
МережаЯпонія TV Asahi
Інші мережіУкраїна UA: Перший
Період показу15 квітня 2005 — дотепер
Кількість серій300+[2]

«Дораемон» (яп. ドラえもん) — кодомо-манґа, створена манґаками Фуджіко Фуджіо. Згодом — аніме-серіал.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжет оповідає про кота-робота на ім'я Дораемон, що перемістився в часі з XXII століття, щоб допомогти ледачому школяру Нобічі Ноба прожити менш нещасне життя і поліпшити майбутнє його нащадків. Під усіма цими дораемоновськими гаджетами з майбутнього, життя Нобічі вже точно ніколи не буде таким, яким було досі.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Нобічі Ноба — п'ятикласник, єдина дитина його батьків і спів-герой.
  • Дораемон — головний герой і головний герой серіалу. Він — котячий робот, створений для Нобічі з майбутнього. Народився 3 вересня 2112 року.
  • Шідзука Мінамото — розумна, добра і симпатична дівчина.
  • Такеші Року — на прізвисько «Джан», сильний і швидкобурхливий місцевий хуліган.
  • Суні Хонекава — багата дитина лисиці (успадкована від матері), яка любить виставляти свої матеріальні блага перед усіма, особливо Нобічі.
  • Хідетоші Декісугі — однокласник і доброзичливий суперник Нобічі, оскільки він є добрим другом Шідзуки.
  • Тамако Нобі — це мати, яка залишається вдома з Нобічі.
  • Нобісуке Нобі — батько Нобічі та звільнений заробітчанин.

Фільми[ред. | ред. код]

  • Doraemon — Nobita no Kyōryū (яп. ドラえもん のび太の恐竜, Дораемон — Динозавр Нобіті)
  • Doraemon — Nobita no Ritoru Suta Nozu (яп. ドラえもん のび太の宇宙小戦争, Дораемон — Маленькі зоряні війни Нобіти)
  • Doraemon — Nobita no Kyōryū Niimarumaruroku (яп. ドラえもん のび太の恐竜 2006, Дораемон — Динозавр Нобіті)
  • Doraemon — Nobita no Nankyoku KachiKōchi dai Bōken (яп. ドラえもん のび太の南極カチコチ大冒険, Дораемон - Нобіта і Велике Пригода в Антарктиці КачіКочі)
  • Doraemon — Nobita no Takarajima (яп. ドラえもん のび太の宝島, Дораемон — Острів скарбів Нобіті)
  • Doraemon — Nobita no Getsumen Tansa-ki (яп. ドラえもん のび太の月面探査記, Дораемон — Хроніка дослідження Місяця Нобіті)
  • Doraemon — Nobita no Ritoru Suta Nozu 2021 (яп. ドラえもん のび太の宇宙小戦争 2021, Дораемон — Маленькі зоряні війни Нобіти 2021)

Манґа[ред. | ред. код]

На цій манзі виросло не одне покоління японців. Дораемон отримав «Shogakukan манґа-премію» за найкращу дитячу мангу в 1982-му році і «Осаму Тедзука Культурна Премія» у 1997-му році. У творі була використана техніка супер-деформації. Перший випуск манги з'явився в грудні 1969 року одночасно в шести різних журналах. Всього було створено 1344 випуски. Вони опубліковані видавництвом Shogakukan під брендом Tentoumushi (яп. てんとう 虫) в 45 томах. «Дораемон» був нагороджений премією Shogakukan у категорії «Найкраща дитяча манґа» в 1982 році, а також премією Осами Тедзукі в 1997 році.

Аніме[ред. | ред. код]

Перший, короткий і непопулярний мультсеріал (26 епізодів) показувався в 1973 році на Nippon Television. У 1979 році TV Asahi почали показ нового мультсеріалу про Дораемона. Цей серіал був дуже популярний, було знято 1787 епізодів. На честь ювілею Дораемона TV Asahi 15 квітня 2005 запустило новий мультсеріал з іншими сейю (знято вже більше 300 епізодів).

Крім серіалів, про Дораемона знято 28 повнометражних і 8 короткометражних мультфільмів та декілька десятків відеоігор.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Doraemon. animated-divots.com. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 14 травня 2009.
  2. Doraemon. TV Asahi. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 31 липня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]