Дорога сліз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дорога сліз (англ. Trail of Tears) — насильницьке переселення американських індіанців, основну масу яких склали П'ять цивілізованих племен, з їхніх рідних земель на південному сході США на індіанську територію (нині Оклахома) на заході США. Першим було переселено плем'я чокто в 1831 р.[1] По дорозі індіанці страждали від відсутності даху над головою, хвороб та голоду, багато хто помер: лише для племені черокі оцінка числа загиблих по дорозі становить від 4 до 15 тисяч[2]. Разом з індіанцями на індіанські території переселилося безліч негрів — перебувавших у рабстві, що вступили в шлюб з представниками індіанських племен або просто втікачів[2].

Передісторія[ред.ред. код]

Дорога переселення П'яти цивілізованих племен

К 1830 р. П'ять цивілізованих племенчерокі, чікасо, чокто, кріки та семіноли — являли собою автономні утворення на південному сході США. Набирав сили процес їх культурної трансформації, який почали Джордж Вашингтон та Генрі Нокс; ці племена, особливо черокі та чокто, швидко засвоювали європейські технологічні досягнення та культуру[3].

Президент Ендрю Джексон був прихильником виселення індіанців з тим, щоб віддати їх землі білим колоністам. За його сприяння був прийнятий Закон про виселення індіанців. В 1831 р. плем'я чокто було виселено першим, потім за їх зразком виселили та останні племена: семінолів в 1832 р., кріків в 1834 р., чікасо в 1837 р., а черокі — в 1838 р.

Переселення афроамериканців[ред.ред. код]

Разом з індіанцями, яких переселяли на Індійські території вирушило безліч як вільних негрів (афроамериканців), так і рабів (або супроводжували своїх господарів-індіанців, або втікачів, тим чи іншим способом приєдналися до індіанських племен) [2].

У перші роки після Дороги сліз статус негрів, які вижили — як рабів, так і вільних — змінювався. Після прибуття на індіанські території чікасо заснували великі ферми, на яких вони використовували працю чорних рабів[2]. Нація чікасо визнала скасування рабства лише в 1866 р. (закони США їх не пов'язували, бо Індіанська територія формально перебувала за межами США), після чого звільнені чорношкірі до 1890-х рр.. мали громадянство Нації чікасо[4]. Колишні раби нації чокто отримали статус Звільнених людей чокто (Choctaw Freedmen) [5]. Звільнені раби нації чокто отримали громадянство Нації чокто в 1885 р.[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Len Green. «Choctaw Removal was really a "Trail of Tears"» (HTML). Bishinik, mboucher, University of Minnesota. Процитовано 2008-04-28. 
  2. а б в г Black heritage sites: an African... — Google Books
  3. Perdue, Theda. «Chapter 2 "Both White and Red"». Mixed Blood Indians: Racial Construction in the Early South. The University of Georgia Press. с. 51. ISBN 082032731X.  Проігноровано невідомий параметр |origdate= (можливо, |origyear=?) (довідка)
  4. African American Lives 2. Profiles. Don Cheadle|PBS
  5. . «The Choctaw Freedmen of Oklahoma» (HTML). Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2008-02-14. 
  6. «1885 Choctaw & Chickasaw Freedmen Admitted To Citizenship» (HTML). Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2008-09-04. 

Література[ред.ред. код]

  • Anderson, William L., ed. Cherokee Removal: Before and After. Athens, Georgia: University of Georgia Press, 1991.
  • Carter, Samuel. Cherokee Sunset: A Nation Betrayed. New York: Doubleday, 1976. ISBN 0-385-06735-6.
  • Ehle, John. Trail of Tears: The Rise and Fall of the Cherokee Nation. New York: Doubleday, 1988. ISBN 0-385-23953-X.
  • Foreman, Grant. Indian Removal: The Emigration of the Five Civilized Tribes of Indians. Norman, Oklahoma: University of Oklahoma Press, 1932, 11th printing 1989. ISBN 0-8061-1172-0.
  • Prucha, Francis Paul. The Great Father: The United States Government and the American Indians. Volume I. Lincoln, Nebraska: University of Nebraska Press, 1984. ISBN 0-8032-3668-9.
  • Remini, Robert V. Andrew Jackson and his Indian Wars. New York: Viking, 2001. ISBN 0-670-91025-2.
  • Wallace, Anthony F.C. The Long, Bitter Trail: Andrew Jackson and the Indians. New York: Hill and Wang, 1993. ISBN 0-8090-1552-8 (paperback); ISBN 0-8090-6631-9 (hardback).

Посилання[ред.ред. код]