Дорогичівка
| село Дорогичівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський |
| Громада | Товстенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060370080075204 |
| Облікова картка | Дорогичівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1544 |
| Населення | 880 |
| Територія | 11.590 км² |
| Густота населення | 75.93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48621 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′05″ пн. ш. 25°31′03″ сх. д.H G O |
| Водойми | Криниця (річка) |
| Відстань до районного центру |
43 км |
| Найближча залізнична станція | Тлусте |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
| Карта | |
  Дорогичівка | |
 Дорогичівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дороги́чівка — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. У зв'язку з переселенням жителів хутір Веденці виключений з облікових даних.
Населення — 903 особи (2003).
До 2018 — центр сільради. Від 2018 року — центр Дорогичівської сільської громади. З 2020 року — у складі Товстенської селищної громади
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці ХІХ століття А.Шнайдер виявив трипільське поселення в урочищі Балки. Знайдено залізний наконечник списа пшеворського типу, зберігається в Краківському музеї.[2]
Перша писемна згадка — 1544[3].
За Австро-Угорщини і Польщі діяла однокласна школа з українською мовою навчання. Працювали філії “Просвіти” (від 1910 р.), “Лугу” та інших товариств; кооператива.
За переписом 1921 р., в селі був 171 двір із населенням 840 осіб, на 1931 р. – 194 двори (1057 осіб).
Від 8 липня 1941 р. до 23 квітня 1944 р. село – під нацистською окупацією.
Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 28 жителів села, 27 пропали безвісти .
Після повернення радянської влади протягом 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено 8 осіб, виселено у Сибір 13 осіб; загинуло 10 борців ОУН і УПА, зокрема:
- чотовий санітар сотні “Бродига” Василь Війтишин (псевда “Василь”, “Кузьменко”; 1922–1946),
- станична ОУН Анастасія Світлик-Війтишин (псевдо “Калина”),
- підрайонні провідники ОУН Петро Павлюк (псевдо “Голуб”; 1918–1944), Григорій Стадник (1906 р. н.),
- стрільці УПА Роман Бамбурак (1922 р. н.) та Микола Війтишин (1922 р. н.).
- У селі проживала громадська діячка, своєрідний символ Помаранчевої революції Параска Королюк (1939–2010).
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1818; кам'яна, ПЦУ);
- церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1999; мурована, УГКЦ);
- капличка на честь незалежності України.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), насипано могилу воякам УПА.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ТОВ «Дорогичівка», цегельний завод.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- архітектор І. Гордій,
- державний реєстратор Городенківського району В. Я. Кісілюк
- акад., заслужений машинобудівник України Я. Микитин.
- кандидат економічних наук., доцент ЧІПіБ ТНЕУ Галак Я. М. (1947—2017)
Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]
- Тадеуш Ценський — польський громадсько-політичний діяч, власник маєтку в селі, де мешкав до часу свого одруження[4]
Світлини[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село -
Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії -
Церква Введення Пречистої Діви Марії УГКЦ -
Могила вояків УПА -
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Сіреджук ТТ. Першовитоки. — К., 1994
- ↑ Stroński S. Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1938. — T. IV/1. — S. 53—54. (пол.)
Література[ред. | ред. код]
- Бабин Г. При дорозі рід наш славний: [3 історії с. Дорогичівка Заліщицьк. р-ну] // Колос. — 1997. — 19 лип. — (Село на нашій Україні).
- Бігус М., Тимчасюк І. Дорогичівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 523. — ISBN 966-528-197-6.
- Безгубенко, О. Дорогичівка [Текст] / О. Безгубенко, У. Коропецька, Н. Мизак // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 169—171 : фот.
| ||||||||