Дорійський лад
Дорі́йський лад — один із древньогрецьких та середньовічних ладів. Назва походить від одного з найголовніших племен давньої Греції - дорійців.
Зміст |
Давньогрецька музика [ред.]
В давньогрецькій системі дорійський лад розглядався як октавний, складений з двох дорійських тетрахордів.
Дорійський лад вважається найхарактернішим для греків і був одним з найшанованіших серед грецьких мислителів. Так, на думку Геракліда, згідно з переказом Атенія
-
"Дорійська гамма виражає мужність, урочистість, вона не розливається у весіллі, але є серйозною і сильною, не строката і не різноманітна"[1]
Платон і Аристотель також вважали це й лад "мужнім" і врівноваженим, Аристотель вважав цей лад корисним для виховання[2]. В цьому відношенні дорійський лад нерідко протиставляли фригійському, як екстатичному і збуджуючому.
Сучасність [ред.]
В результаті плутанини, допущенної анонімним середньовічним автором IX століття, починаючи з середньовіччя і до сучасності давньогрецький дорійський лад був перейменований у фригійський тоді як давньогрецький фригійський став дорійським.
Таким чином за сучасною термінологією дорійським називається лад, що схожий на натуральний мінор, але відрізняється високим шостим ступенем, наприклад: ![]()
Джерела [ред.]
- Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
- Лосев А. История античной эстетики. Ранний эллинизм. Ч.ІІІ. Музыка
Примітки [ред.]
|
||||||||||||||

