Дослідження Місяця

Дослі́дження Мі́сяця — дослідження супутника Землі за допомогою космічних апаратів та оптичних приладів.

Почалося 14 вересня 1959 з зіткнення автоматичної станції Місяць 2 з поверхнею нашого супутника. До цього моменту єдиним методом дослідження Місяця були спостереження за Місяцем. Винахід Галілеєм телескопа в 1609 році було великим етапом в астрономії зокрема у спостереженнях за Місяцем. Сам Галілей використовував свій телескоп для дослідження гір і кратерів на місячній поверхні. З початком космічної гонки між СРСР і США в ході холодної війни Місяць був в центрі космічних програм, як СРСР, так і США. З точки зору США, висадка людини на Місяць в 1969 році була кульмінацією місячної гонки. З іншого боку, багато значні наукові віхи були пройдені Радянським Союзом раніше США. Для прикладу, перші фотографії зворотного боку Місяця були отримані радянським супутником в 1959 році.

Загальні характеристики Місяця

Місяць — єдиний природний супутник Землі, який обертається навколо неї по еліптичній орбіті на середній відстані 384,4 тис. км.

Радіус Місяця — 1738 км. Маса Місяця складає 1/81 від маси Землі. Температура на поверхні — від +120-130 (місячний день) до — 170 °C (місячна ніч). Сила тяжіння на поверхні Місяця в шість разів менша, ніж на Землі. Світіння Місяця спостерігається за рахунок відбитого сонячного світла. Поверхня Місяця гориста, вкрита численними кратерами, г.ч. метеоритного походження, розмір яких — від мікроскопічних ямок до велетенських басейнів діаметром у сотні км (найбільший «Південний полюс-Ейткен» — діаметр 2600 км). Кількість кратерів діаметром понад 1 км на видимій частині Місяця — 300 тис. Великі вкриті лавою рівнини — т.зв. місячні моря, які молодші за іншу поверхню супутника і вкривають бл. 25 % його поверхні (на оберненій до Землі півкулі — бл. 40 %). Місячні гори — це краї великих кратерів або ударних басейнів зі слідами повторних метеоритних ударів, в результаті чого часто залишаються тільки частини стін кратерів. Найбільші вершини місячних гір підносяться над навколишньою місцевістю майже на 9 км. Великі світлі ділянки на поверхні місяця — т. зв. материки — підняті гористі області, сильно поцятковані кратерами. На видимій півкулі вони займають бл. 60 % поверхні, на зворотній — бл. 90 %. Власне весь зворотній бік Місяця можна розглядати як гігантський материк. Місячний ґрунт (реґоліт) являє собою дрібнозернистий уламково-пиловий матеріал. Місяць — перше найбільш вірогідне місце позаземних гірничих робіт при очікуваній експансії людства в космос.

Дослідження 1960-х — 70-х років

Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року. У цьому ж році радянська станція Луна-3 сфотографувала зворотний бік Місяця.

Для підготовки до пілотованого польоту NASA виконало кілька космічних програм:

• «Рейнджер» — фотографування поверхні,
• «Сервейор» (1966 — 1968) — м'яка посадка і зйомки місцевості і
• «Лунар орбітер» (1966 — 1967) — детальне зображення поверхні Місяця (Ranger 4 — 26 квітня 1962, Ranger 6 — 2 лютого 1964, Ranger 7 — 31 липня 1964),
  

1965: Ranger 8 — 20 лютого 1965; Ranger 9 — 24 березня; Luna 5 — 12 травня 1965; Luna 7 — 7 жовтня; Luna 8 — 6 грудня;
1966: Luna 9 — 9 лютого, Перша м'яка посадка на Місяць; Surveyor 1 — 2 червня; Surveyor 2 — 23 вересня; Luna 13 — 24 грудня;
1967: Surveyor 3 — 20 квітня; Surveyor 4 — 17 липня; Surveyor 5 — 11 вересня; Surveyor 6 — 10 листопада;
Surveyor 7 — 10 січня 1968.

• Програма пілотованого польоту на Місяць «Аполлон». Здійснилася у період 1969—1972 рр.:

Аполлон-11 (старт — 16 липня 1969), Аполлон-12 (14 листопада 1969), Аполлон-14 (31 січня 1971), Аполлон-15 (26 липня 1971), Аполлон-16 (16 квітня 1972), Аполлон-17 (7 грудня 1972). В рамках цієї програми вперше в історії людина ступила на Місяць. Цією людиною став американський космонавт Ніл Армстронг, це сталося 21 липня 1969 року о 21.18 за середньоєвропейським часом. З ним у місячній кабіні «Eagle» знаходився Едвін Олдрін, у той час, як Майкл Коллінз залишався на навколомісячній орбіті в кораблі «Columbus». Армстронг і Олдрін провели на Місяці 21 годину.

У плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969 р.) були використані результати видатної наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» (1929 р.) Ю. В. Кондратюка (07.1897 — 10.1941(42)) — українського вченого-винахідника, одного із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.

Радянську програму вивчення Місяця очолював С. П. Корольов (01.1907 −12.1966) — видатний радянський вчений українського походження у галузі ракетобудування та космонавтики. СРСР досліджував Місяць двома радіокерованими самохідними апаратами, «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні 1973.

Дослідження початку XXI століття

По закінченні радянської космічної програми «Луна» і американської «Аполлон» дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів були практично припинено. Але на початку XXI століття Китай опублікував свою програму освоєння Місяця, що включає крім доставки місяцеходу (у 2011 р.) і відправки ґрунту на Землю (2012), у тому числі будівництво населених місячних баз (2030). Вважається, що це змусило інші космічні держави знову розгорнути місячні програми. Європейське Космічне Агентство 28 вересня 2003 р. запустило перший місячний зонд «Смарт-1», а США у 2004 р. оголосили плани США створення нових пілотованих космічних кораблів, здатних доставити людей на Місяць, з метою закласти до 2020 р. перші місячні бази. Про подібні плани оголосила і Росія. Спостерігається тенденція до скорочення заявлених термінів початку реалізації проектів до 2012—2015 рр.

Сьогодні дослідникам доступно 382 кг місячного ґрунту, зібраного в ході здійснення проекту «Аполлон» (1969—1972 рр.) і бл. 300 г ґрунту, доставленого радянськими автоматичними станціями Луна-16, Луна-20 і Луна-24. Цей ґрунт являє собою бл. 2200 різних зразків з дев'яти місць Місяця. Близько 45 кг зразків NASA безкоштовно передало в ряд науково-дослідних організацій у США та в інших країнах. Зразки для дослідження може отримати будь-яка наукова установа, що складе обґрунтовану заявку.

Див. також

• Реґоліт,
• Місячні породи.

Це незавершена стаття з космонавтики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.