Доценко Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Доценко Олександр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доценко Олександр Сергійович
 Підпоручик
 Підполковник
Олександр Доценко
Загальна інформація
Народження 25 серпня 1897(1897-08-25)
с. Семеренки, нині (Миргородського району Полтавської області), Полтавська губернія Російська імперія
Смерть 7 червня 1941(1941-06-07) (43 роки)
Краків, Генерал-губернаторство, Третій Рейх Третій Рейх
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
О. Доценко (крайній ліворуч). Директорія 1919 р.

Олекса́ндр Сергі́йович Доце́нко (25 серпня 1897[1], Полтавська губернія — 1941, Краків, Польща) — військовий діяч, історик визвольних змагань, публіцист, підполковник Армії УНР. У 1919—1922 роках — осавул, ад'ютант головного отамана Симона Петлюри.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Полтавщині. Навесні 1915-го р. закінчив Сорочинську семінарію, згодом — Віленське військове училище, яке в 1915 р. евакуйоване до Полтави. У складі 107-го піхотного Троїцького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — підпоручник.

З 15 грудня 1918 р. — старшина для доручень при Головному Отамані С. Петлюрі. У 1919—1922 рр. — особистий ад'ютант Головного Отамана С. Петлюри.

Могила Олександра Доценка, Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2023 р.
Могила Олександра Доценка, Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2023 р.

1923—1924 рр. у Львові видав два томи збірника документів «Літопис української революції», а згодом у Варшаві також книгу «Зимовий похід 6.12.1919— 6.05.1920» (1935). Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі. Поховання зберіглося - поле XXXVІІІ, ряд північний, поховання 2, 50.076132°, 19.954807°[2];

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор.149-150
  2. Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 28.11.2023. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]