Доярка з Хацапетівки 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доярка з Хацапетівки 3
Доярка из Хацапетовки 3
Тип телесеріал
Телеканал(и) Росія (Росія)
1+1 (Україна)
Жанр мелодрама[d]
Тривалість серії ~44 хв.
Тривалість 640 хв.
Компанія «УПС» (Україна)
Сценарист Тетяна Гнєдаш
Режисер Павло Снісаренко
Оператор Віталій Запорожченко
Продюсери Ірина Зоря
Катерина Епіфанова
Олександр Ткаченко
У головних ролях Куликов Марія Григорівна (Катя Матвеева / Марго)
Dmitriy Ulyanovd (Дмитрий Александрович Булычёв)
Стержаков Володимир Олександрович (Александр Егорович Булычёв)
Країна-виробник Україна Україна
Росія Росія
Мова оригіналу російська
Перша поява 25 липня 2011
Перший показ 20092011
Кількість серій 16
Попередник Доярка з Хацапетовки 2: Виклик долі
Бюджет 1 500 000 ₴
Посилання

Доярка з Хацапетівки 3 (рос. Доярка из Хацапетовки 3) — українсько-російський телесеріал 2011 випуску. Продовження телесеріалу 2007 року «Доярка з Хацапетівки» та україно-російського телесеріалу 2009 року Доярка з Хацапетівки 2: Виклик долі. Першу частину серіалу подивилася третина глядачів України та Росії.

Сюжет[ред. | ред. код]

Молода дівчина з провінційного села Катя Матвєєва вийшла заміж за бізнесмена Дмитра Буличева — спочатку фіктивно, але з часом їх стосунки переросли в міцну сім'ю. Але не все так гладко: їх чекало руйнування сім'ї через ревнощі, авіакатастрофа, пластичні операції, амнезія та 20 років розлуки. І все ж Катя і Діма знову зустріли одне одного. Тепер у Каті власний бізнес, ресторани. А Діма продовжує працювати в корпорації Буличова. Але конкуренти свекра Олександра Єгоровича хочуть зруйнувати його бізнес і він потрапляє у в'язницю. Каті довелося їхати до Франції, щоб продати свій бізнес і допомогти Олександру Єгоровичу. Там вона зустрічає сина її колишнього французького чоловіка — Філіпа. Він намагається її шантажувати і вимагає грошей. Отримавши відмову, він вирішує пограбувати її, наймає спільника і проникає до неї в будинок. Але Катя повернувшись не вчасно, виявляє, що у неї в будинку хтось є. Захищаючись вона б'є спільника Філіпа статуеткою по голові. Потому і сама втрачає свідомість …

Помилки в сюжеті[ред. | ред. код]

У першій частині показується 2006 рік. Це можна побачити в моменті, коли Діма з Васею їздять по місту в пошуках нареченої і на будинку висить афіша фільму Живий, який вийшов в 2006 році. Так само сучасний час ми бачимо з другої частини, де Даша робить знімки цифровим фотоапаратом. Потім за фільмом проходить 20 років. Тобто на дворі повинен бути 2026 або 2027. Але в третій частині ми чуємо від Ізольди — коханки Буличева Олександра Єгоровича, таку фразу: «Документи — скукотища … Навіщо паритися, адже наступного 2012 року все одно буде кінець світу».

У ролях[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]