До мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| До мажор | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||
До мажор (C-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук до. Гама до-мажор містить звуки:
до - ре - мі - фа - соль - ля - сі.
Паралельна тональність ля мінор, однойменний мінор - до мінор. До мажор не має жодного ключового знаку.
Найвідоміші твори, написані в цій тональності [ред.]
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- В.А. Моцарт — Симфонії №№ 35, 36, 41 «Юпітер»
Концерти для ф-но з оркестром №№ 2 13, 21, 25
Фортепіанні сонати №№ 1, 7, 10, 16 - Л. ван Бетховен — Симфонія № 1
Концерт для ф-но з оркестром № 1
Потрійний концерт для скрипки, віолончелі і фортепіано
Сонати для ф-но №№ 3, 29 - С.Прокоф'єв — Симфонія № 4
Концерт № 3 для ф-но з оркестром
Сонати для ф-но №№ 5,9 - П.І. Чайковський — симфонія № 2
- Д.Шостакович — Симфонія № 7
Струнний квартет № 1 - Гімн РФ
| Цей розділ потребує розширення. (липень 2007) |
Див. також [ред.]
В червоному просторі подані мажорні тональності, в зеленому - мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки.


