Дрезина
Дрези́на (нім. Draisine — за іменем винахідника К. Ф. Дреза, K. F. Drais) — транспортний засіб на залізничному ходу, що служить для інспекторських поїздок, перевезеня службового персоналу, матеріалів, механізмів і інструменту на невеликі відстані для ремонту шляху і залізничних пристроїв.
В сучасному вигляді дрезина складається з легкої рами на чотирьох колесах, подібних до коліс залізничних вагонів. Приводиться в рух ручним важелем або велосипедними педалями. Облаштовується місцями для посадки пасажирів.
Крім дрезин з ручним приводом існують також самохідні: автодрезини (з двигуном автомобільного типу) та мотодрезини (з двигуном мотоциклетного типу).
[ред.] Історія виникнення
Перший прототип сучасного велосипеда - двохколісну "біжучу машину" (нім. Laufmaschine), що пересувалася по залізничних рейках, - винайшов лісник Карл Дрез (нім. Baron Karl Christian Ludwig Drais von Sauerbronn) у 1817 р., використовуючи її для власного пересування. Пізніше цю машину було названо пресою "дрезина" за прізвищем винахідника.
В сучасному вигляді дрезина введена у використання на залізницях у 1839 р.
[ред.] Мотодрезина
Мотодрези́на - знімна дво-, чотири- або шестимісна дрезина з двигуном внутрішнього згоряння невеликої потужності мотоциклетного типу. Дрезини з більш потужними двигунами автомобільного типу дістали назву автодрезини.
Призначена для перевезення обслуговоючого персоналу залізничних колій, матеріалів і інструментів для проведення технічних оглядів залізничних шляхів, штучних споруд і пристроїв зв’язку.
До мотодрезини можна чіпляти 1 — 2 платформи, на кожній з яких можна перевозити до 10 пасажирів або вантаж масою до 1 тони. Максимальна швидкість руху мотодрезини з платформами становить 50 км/год, маса мотодрезини — 200 — 320 кг, маса платформи - 240 кг.
