Дроб'язко Євген Антонович
| Дроб'язко Євген Антонович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
1 вересня 1898 Київ, Російська імперія | |||
| Помер |
3 травня 1980 (81 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Євге́н Анто́нович Дроб'я́зко (20 серпня (1 вересня) 1898, Київ — 3 травня 1980, Київ) — український перекладач.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Син видатного українського вченого-правника А. Л. Дроб'язка (незаконно репресованого 1941).
1920 року закінчив юридичний факультет Київського університету[1] і 1923 року Музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка (Київ). До переведення в останній 1919 року навчався в Театральній академії у Києві.
Був на режисерській і редакторській роботі. У Києві мешкав у будинку письменників Роліт.
Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]
Перекладав із французької, німецької, іспанської, російської, польської та італійської мов.
Автор першого повного перекладу «Божественної комедії» Данте.
Також серед перекладів:
- «Орлеанська діва» Фрідріха Шіллера;
- «Дивовижні пригоди та мандрівки барона Мюнхгаузена» Г.-А. Бюргера (перше видання — Київ, 1939; нове видання: Київ, 2020);
- Поезія Федеріко Ґарсія-Лорки, Юліуша Словацького, Володимира Маяковського;
- «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова (спільно з Д. Бобирем і М. Рильським). Вистава представлена у репертуарі Київського національного академічного Молодого театру від 2016 року;
- Окреме видання вибраних творів Юліуша Словацького в перекладі Євгена Дроб'язка і Максима Рильського (Rudzitsky Collection, Київ, 2021).
Переклав лібрето опер[2]:
- «Весілля Фіґаро» (1948)[3];
- «Чарівна флейта»[3];
- «Директор театру» (обидва — 1956) В.-А. Моцарта;
- «Повість про справжню людину» С. Прокоф'єва (1966);
- «Орфей та Еврідіка» К.-В. Ґлюка (1977).
Переклав популярний підручник з елементарної теорії музики І. Способіна.[4]
Родина[ред. | ред. код]
Батько — Дроб'язко Антон Лаврентійович, український правознавець, літературознавець. Мати — Марія Лєбова, з аристократичної дворянської сім'ї, викладачка в гімназіях. Рідний брат — Дроб'язко Віталій Антонович, військовий і громадський діяч, сотник Армії УНР, після 1920 року в еміграції.
Дружина — Лія Вайсблат,[5] донька головного рабина Києва (з 1902 р.) Нухима Вайсблата, сестра літератора, перекладача, видавця Володимира Вайсблата[6], живописця, графіка та скульптора Йосипа Вайсблата[7], лікаря-стоматолога, доктора медичних наук Соломона Вайсблата[8]
Син — Дроб'язко Лев Євгенович, інженер-будівельник, кандидат технічних наук, дослідник історичної топографії Бабиного Яру.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Життєпис. calendar.interesniy.kiev.ua. Киевский календарь. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2024.
- ↑ Л. В. Череватенко. Дроб'язко Євген Антонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- ↑ а б Окремі номери з опери видані у збірках:
Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 1. Для жіночих голосів / упор. А. Бондаренко. — К.: Альтернатива Друк, 2017. — 52 с. ISBN 978-966-97648-3-6 та
Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 2. Для чоловічих голосів / упор. А. Бондаренко. — К.: Альтернатива Друк, 2017. — 48 с. — ISBN 978-966-97648-4-3. - ↑ Способін І. В. Елементарна теорія музики / переклад Є. Дроб'язка. — Київ : Мистецтво, 1952. — 204 с. Архівовано з джерела 15 січня 2021
- ↑ а б Татьяна Чайка (22 грудня 2001). Интервью с Львом Евгеньевичем Дробязко. centropa.org. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 2 листопада 2018. (рос.)
- ↑ М. Ю. Костриця. Вайсблат Володимир Наумович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ Л. Є. Дроб'язко. Вайсблат Йосип Наумович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ І. М. Полякова. Вайсблат Соломон Наумович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
Література[ред. | ред. код]
- А. Рудзицький Про Євгена Дроб'язко // «Дивовижні пригоди та мандрівки барона Мюнхгаузена» Г.-А.Бюргера (Київ, 2020)
- А. Рудзицький «Я мовлю сам собі…». Вірші польських класиків Романтизму із доробку відомого перекладача Євгена Дроб'язка // Нова Польща.
- Тельнюк С. В. Дроб'язко Євген Антонович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. . — С. 111—112.
- Станіслав Цалик, Пилип Селігей Підвали можуть бути всілякого відтінку… [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Дроб'язко Євген Антонович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
- Народились 1 вересня
- Народились 1898
- Уродженці Києва
- Померли 3 травня
- Померли 1980
- Померли в Києві
- Випускники юридичного факультету Київського університету
- Лауреати премії імені Максима Рильського
- Українські перекладачі
- Мешканці Роліту
- Перекладачі Данте Аліг'єрі
- Французько-українські перекладачі
- Італійсько-українські перекладачі
- Німецько-українські перекладачі
- Іспансько-українські перекладачі
- Російсько-українські перекладачі
- Польсько-українські перекладачі
- Українські поліглоти
- Перекладачі Йоганна Вольфганга фон Гете