Дрохва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дрохва
Дрохва у Київському зоопарку
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Дрохвові (Otidae)
Рід: Дрохва (Otis)
Linnaeus, 1758
Вид: Дрохва
Біноміальна назва
Otis tarda
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Otis tarda
ITIS logo.jpg ITIS: 176419
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 143746
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 73107
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Otis tarda

Дрохва (Otis tarda) — великий птах родини дрохвових (Otidae), єдиний представник свого роду. Гніздиться в Центральній та Південній Європі, де є найбільшим видом птахів, та на більшій частині помірних районів Азії. Європейські популяції зазвичай осілі, тоді як азіатські узимку мігрують на південь. Є одним з найкрупніших птахів України.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

На вигляд дрохва нагадує невеликого страуса. У неї довгі, дуже могутні ноги, довга шия, голова з коротким дзьобом. Вона непогано бігає і літає. Ноги трипалі, пристосовані до ходьби і бігу. Колір оперення — голова, шия і черево сіруваті, спина, крила і хвіст буро-руді в дрібну поперечну смужку. У шлюбний сезон у самця зростають довгі білуваті вуса і рудий ошийник. Розміри самця — понад 1 м в довжину і вагу до 18 кг, самка помітно дрібніша — до 0,75 м і важить не більше 5 кг.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Дрохва — степовий птах, населяє степи і напівпустелі Центральної та Східної Європи, Азії і Північно-Західної Африки. Зустрічається і в лісостеповій зоні Євразії. Через значне зменшення територій степів, вільних від сільського господарства, дрохви останнім часом почали гніздитися і на полях. Найбільше скупчення дрохв спостерігалося в степових районнах Російської Федерації: Волгоградскої області, республіці Калмикія. В Україні гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі Сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій областях, Керченському півострові. Зимує в Криму, Закавказзі, Середній Азії та в Ірані.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

В Україні у гніздовий період до 850 ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис. ос., Європейська популяція − до 35,8 тис. ос. Чисельність скорочується через заростання ланів та пасовищ; зменшення місць для водопою; знищення гнізд під час випасання худоби, сінокосіння та обробітку ланів; розлякування птахів, зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів; вилучення з природи кладок та виводків; відстріл на місцях зимівлі, загибель від зіткнення з ЛЕП.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Попри те, що дрохва чудово літає, вона віддає перевагу пересуванню по землі, навіть у разі небезпеки намагаючись спочатку втекти, розвиваючи при цьому досить високу швидкість. Літає вона, поволі змахуючи крилами. Крик у дрохви — тихе тріщання, чутне тільки зблизька.

Живлення[ред.ред. код]

Дрохва живиться рослинною їжею — зернами і насінням рослин, їсть овочі, крім картоплі, особливо любить горох, капусту і гірчицю, щипає молоду траву. Може ловити і дрібних ссавців, земноводних і деяких безхребетних, зокрема комах.

Розмноження[ред.ред. код]

Токуючий самець дрохви має характерний вигляд «білосніжної купи пір'я на пташиних ногах». Під час шлюбного періоду він часто закидає за спину хвіст так, що біле пір'я підхвістя вкриває птаха зверху, крила вивертає так, що їх білуватий низ прикриває темні боки. Голова закидається назад так, що серед настовбурченого пір'я її не видно. Горловий мішок роздувається до розмірів футбольного м'яча. У такому вигляді він перебігає по степу, несподівано з'являючись з трави. Місце для гнізда дрохва вибирає завжди дуже обережно, в густій траві, здатній приховати птаха, що сидить на яйцях, подалі від людей. Гніздо дрохви є невеликою, викопаною самицею в землі ямкою, яку вона вистилає сухим листям і стеблами. Дрохви відкладають зазвичай два, рідше три яйця глинястого або зеленкуватого кольору з темними плямами. Насиджуванням їх і вигодовуванням пташенят займається тільки самиця. До свого гнізда вона завжди наближається з великою обережністю, за щонайменшої небезпеки готова втекти в траву. Якщо людина підійде до гнізда і доторкнеться до яєць, дрохва до своєї кладки більше не повернеться. Пташенята вилуплюються через 28-30 днів, як тільки вони обсохнуть, самиця відразу відводить їх від гнізда. Пташенята дрохви харчуються тільки комахами, яких ловить для них їх мати.

Охорона[ред.ред. код]

Занесено до Європейського червоного переліку, включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. В рамках Боннської конвенції укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо збереження та менеджменту середньоєвропейської популяції дрохви. Гніздування виду на заповідних територіях не відомі. Мігруючі та зимуючі птахи можуть триматися у заповідниках степової зони. Необхідно: створити охоронні територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Присивашшя, Приазовська височина, Керченський півострів, Тарханкут); знищувати бродячих собак та скорочувати чисельність воронових; заборонити полювання у місцях зимових скупчень; запобігати вилученню кладок та виводків.

Література[ред.ред. код]

  • Андрющенко Ю. О. Дрохва // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 444.
  • Бейчек В., Штясны К. Птицы. Иллюстрированная энциклопедия. М.: Лабиринт-пресс, 2004 г. 286 с.
  • Акимушкин И. Мир животных. Птицы, рыбы, земноводные и пресмыкающиеся М.: Мысль 1995
  • Красная Книга Российской Федерации М.: АСТ 2001
  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б.  — К.  :  Вид-во АН УРСР, 1957.  — 432 с.