Друга Іспанська республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іспанська республіка
La Segunda República Española
Республіка

1931 – 1939
Прапор Герб
Прапор Герб


Столиця Мадрид
Мова(и) Іспанська
Президент
 - 1931-1936 Алькалья Самора Нісето
 -  Мануель Асанья і Діас
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Друга Іспанська республіка

Дру́га Іспа́нська респу́бліка — держава, яка існувала у період історії Іспанії між вигнанням короля Альфонса ХІІІ (14 квітня 1931 року) та перемогою військового повстання на чолі з генералом Франсіском Франко (капітуляція останніх республіканських сил 1 квітня 1939 року). В радянській історіографія цей період був відомий під назвою Іспанська революція 1931—1939 років.

Після поразки республіки ще до 1976 року діяв уряд Іспанської республіки в екзилі.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

1931—1933 роки[ред. | ред. код]

12 квітня 1931 року відбулися вибори, на яких здобули перемогу прихильники Республіки та антиклерикалісти. У виборах взяли участь 65 % громадян, 83 % голосів отримали республіканці, найбільшу фракцію створили соціалісти (116 місць зі 470)

14 квітня 1931 року короля Альфонсо ХІІІ було позбавлено влади. Протягом усіх етапів розвитку революції мало місце іноземне втручання, як на боці революційних, так і на боці контрреволюційних сил. Президентом країни став Алькалья Самора Нісето. У період від 14 квітня 1931 року до листопада 1933 було проголошено конституцію, розпочато демократичні реформи, дозволена діяльність усіх політичних партій, внаслідок чого, зокрема, Комуністична партія Іспанії вийшла з підпілля.

Іспанія стала «демократичною республікою трудящих усіх класів, побудована на принципах свободи та справедливості». 44 статтею конституції було дозволено відчуження приватної власності і переведення у суспільну (з компенсацією). Було проголошено свободу слова, відділено Церкву від держави, надано виборче право жінкам, дозволено розлучення. Дворяни були позбавлені всіх привілеїв. Також було змінено державну символіку. Гімн Рієго став державним гімном. Новий прапор складався з трьох горизонтальних смуг червоного, жовтого та фіолетового кольорів.

1933—1936 роки[ред. | ред. код]

Від листопада 1933 року до 16 лютого 1936 року відбулись події, що призвели до анулювання багатьох змін демократичного характеру попереднього періоду.

16 лютого відбулися вибори до кортесів, на яких перемогу одержав Народний фронт.

1936—1939 роки[ред. | ред. код]

Лівореспубліканський уряд Народного фронту відновив дію демократичних законів 1931—1933 років і проголосив Аграрну реформу. Ці дії стимулювали об'єднання контрреволюційних сил і призвели до антиурядового заколоту.

Контрреволюційний заколот правих націоналістичних сил почався 17—18 липня 1936 року. На чолі його став Франсіско Франко, військовий і політичний діяч Іспанії.

Досить швидко почалось втручання у внутрішні події Іспанії багатьох країн, що переслідували свої інтереси. Внаслідок цього антиурядовий заколот переріс у тривалу і криваву громадянську війну.

Результатом подій періоду історії Іспанії 1931—1939 років став авторитарний (диктаторський) режим, що проіснував до смерті Франко.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 728 .