Друга Угорська республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Magyar Köztársaság
Друга Угорська республіка
Королівство Угорщина (1920—1946) Flag of Hungary (1920–1946).svg
1946 – 1949 Угорська Народна республіка Flag of Hungary (1949-1956).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
"Himnusz"
Розташування Угорщини
Столиця Будапешт
Мови угорська
Релігії Католицизм, кальвінізм, Лютеранство, Православ'я, Унітаріанство, юдаїзм до 1948.
Форма правління Парламентська республіка
Президент
 - 1946-1948 Золтан Тільда
 - 1948-1949 Арпад Шакасиц
Прем'єр-міністр
 - 1946-1947 Ференц Надь
 - 1947-1948 Лайош Діньєш
 - 1948-1949 Іштван Добі
Законодавчий орган Національна Асамблея
Історичний період Холодна війна
 - Засновано 1 лютого 1946
 - Ліквідовано 20 серпня 1949
Площа
 - 1949 93 030 км2
Населення
 - 1949 9 204 799 осіб
     Густота 98,9 осіб/км² 
Валюта пенгьо & адопенгьо
(до 1 серпня, 1946)
форинт

Друга Угорська республіка (угор. Magyar Köztársaság) — парламентська республіка створена після скасування Королівство Угорщина в 1946 році.

Історія[ред.ред. код]

Радянська Червона армія зайняла Угорщину в період з вересня 1944 по квітень 1945 року. Будапештська операція тривала майже два місяці, і все місто було майже повністю зруйновано.

Підписавши мирний Паризький договір, Угорщина знову втратила всі території, які вона отримала в період між 1938 і 1941 рр..Ні західні союзники, ні Радянський Союз не підтримували будь-які зміни кордонів Угорщини за 1938 р.

Радянський Союз відкраяв собі Закарпаття, що було частиною Чехословаччини до 1938 року, яке зараз є частиною України.

Мирний договір з Угорщиною підписаний 10 лютого 1947 проголошував, що "рішення Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 були оголошені недійсними" і угорський кордон було встановлено вздовж колишньго кордону на 1 січня 1938 за винятком деяких змін на Чехословацькому кордоні. Половина німецької етнічної меншини (240,000 чоловік) було депортовано до Німеччини у 1946-48, відбувся примусовий "обмін населенням" між Угорщиною і Чехословаччиною.

Радянський Союз створив альтернативний уряд в Дебрецені 21 грудня 1944, але зайняв Будапешт лише 18 січня 1945 року. Незабаром після цього, Золтан Тильда став прем'єр-міністром.

У виборах, що відбулися в листопаді 1945 року, Незалежна партія дрібних селян набрала 57% голосів. Угорська комуністична партія, очолювана Матяш Ракоші і Ерне Гері, отримала підтримку лише 17% населення. Командуючий радянськими військами в Угорщині, маршал Климент Ворошилов, відмовив Незалежній партії дрібнниих селян формувати уряд. Замість цього Ворошилов створив коаліційний уряд з комуністами на деяких ключових посадах. Відповідно голосів у парламенті, лідер дрібних селян, Золтан Тільда, був призначений президентом і Ференц Надь прем'єр-міністром у лютому 1946 року. Матяш Ракоші став заступником прем'єр-міністра.

Ласло Райк став міністром внутрішніх справ й управління державної безпеки. У лютому 1947 року поліція заарештовувала лідерів Партії дрібних селян та Національної селянської партії. Декілька провідних діячів обох партій втекли за кордон.

Угорська партія трудящих (Magyar Dolgozók Pártja) (утворена в результаті злиття комуністичної партії і Соціал-демократичної партії) стала найбільшою партією на виборах в 1947 році і створила коаліційний уряд Незалежного Народного фронту. Поступово комуністи отримали контроль над урядом і до 1948 соціал-демократична партія припинила своє існування як незалежна організація. Її лідер, Бела Ковача було заарештовано і заслано до Сибіру. Інші лідери опозиції такі, як Анна Кетлі, Ференц Нагі та Іштван Сабо були кинуті у в'язниці або відправлені у вигнання.

18 серпня 1949 парламент прийняв нову конституцію Угорщини (1949/XX.) Зразка Конституції Радянського Союзу 1936. Назва країни стала Угорська Народна республіка, "країна робітників і селян", де "кожен орган, підконтрольний робочому народу". Соціалізм був оголошений в якості основної мети нації. Було прийнято новий герб з комуністичними символами, такими, як червона зірка, молот, і колосся пшениці.