Друга Чехословацька Республіка

Československá republika Чехословацька Республіка 1938 - 1939 ↓ Прапор Герб Девіз чеська: Pravda vítězí ("("Правда передусим")") Гімн Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska і Podkarpatskiji Rusíny Столиця Прага 50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д. Мови чеська, словацька, русинська, німецька Форма правління Республіка Президент  - 1938 Ян Сировий  - 1938 – 1939 Еміль Гаха прем'єр-міністр  - 1938 Ян Сировий  - 1938-1939 Рудольф Беран Історія  - Мюнхенська угода 30 вересня 1938  - Німецька окупація 15,березня Валюта Чехословацька крона Попередник Наступник Перша Чехословацька Республіка Третій Рейх Перша Словацька республіка Протекторат Богемії і Моравії Карпатська Україна

Друга Чехословацька Республіка, Чехо-Словаччина ( чеська і словц Česko-Slovenská Republika) - недовготривала держава, що виникла після окупації Судетської області Третім рейхом, була конституційною республікою і федеральною державою у складі Чехії, Словаччини та Карпатської України.

30 вересня 1938 було підписано Мюнхенську угоду, що надавало Німеччині Судетську область, населену етнічною німецькою більшістю (судетські німці). Крім цього Чехословаччина, 1 жовтня 1938, лишилась Заолжя, окупованого Другою Річчю Посполитою населеного етнічними поляками. У листопаді Угорщина згідно з першим Віденським арбітражем окупувала Південну Словаччину і південь Карпатської Русі з Ужгородом та Мукачево, населеною етнічною угорською більшістю.

Таким чином, Мюнхенська угода зруйнувала існуючу систему безпеки, заснованих Чехословаччини у Франції , відмовившись від допомоги Франції та Радянського Союзу у захисті територіальної цілісності, подав у відставку президент Едвард Бенеш. Його змінив Еміль Гаха, до того часу голова Верховного адміністративного суду Чехословаччини, мав намір впроваджувати пронімецьку політику умиротворення. Після втрати укріплень в Судетській області, країна лишилась обезброїнною проти Третього рейху, хоча вона мала значні запаси військової техніки і заводи оборонної промисловості. Спроба перепродати обладнання Польщі та балканським країнам була заблокована Третім рейхом. Новий чеський уряд, очолюваний прем'єр-міністром Рудольф Беран почали копіювати модель італійського фашизму, створивши партію національної єдності (Strana národní jednoty) і ввівши цензуру. Діяльність Комуністичної партії Чехословаччини і Комінтерну були заборонені в Чехословаччині. Уряд Другої республіки до початку німецької окупації обмежив права громадян шляхом введення антисемітських расових законів та Указом від 2 березня 1939 року, було створено концтабір для циган в Лети.

14 березня 1939 словацький парламент проголосив в Братиславі, акт про незалежність і створення Словацької Республіки . Це було зроблено за сприянням Німеччини і під загрозою німецької згоди про приєднання Словаччини до Угорщини (терен що відійшов до Словаччини згідно з Тріанонським договором(1920)). Нова словацька держава була визнана більшістю європейських країн й стала країною-сателітом Третього рейху.

15 березня 1939 року Гітлер, під час візиту в Берлін, Президента Республіки Чехо-Словаччина Еміля Гаха змусив прийняти створення Протекторату Богемії і Моравії і окупацію країни вермахтом. Протектором був назначений Костянтин фон Нейрат. Озброєння і військовий потенціал чеської армії було передано Третьому рейху, а в травні 1939 року золото Чехословаччини що було на банківському депозиті в банках Великобританії було на прохання уряду протекторату передано до Праги, і згодом передано Третьому рейху.

Словаччина була в свою чергу, змушена підпорядковувати свою зовнішню політику Третьому Рейху і дозволила ввести підрозділи Вермахту на її терен (долина річки Ваг), а також брати участь у вересневій кампанії на боці Третього рейху проти Польщі.