Друга Чехословацька Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Československá republika
Чехословацька Республіка
Перша Чехословацька Республіка Flag of Czechoslovakia.svg
1938 - 1939
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
чеська: Pravda vítězí
("("Правда передусим")")
Гімн
Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska і Podkarpatskiji Rusíny
Розташування Чехословаччина
Столиця Прага
50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 14.467° сх. д. / 50.083; 14.467
Мови чеська, словацька, русинська, німецька
Форма правління Республіка
Президент
 - 1938 Ян Сировий
 - 1938 – 1939 Еміль Гаха
прем'єр-міністр
 - 1938 Ян Сировий
 - 1938-1939 Рудольф Беран
Історія
 - Мюнхенська угода 30 вересня 1938
 - Німецька окупація 15,березня
Валюта Чехословацька крона
Попередник
Наступник
Flag of Czechoslovakia.svg Перша Чехословацька Республіка
Третій Рейх Flag of German Reich (1935–1945).svg
Перша Словацька республіка Flag of First Slovak Republic 1939-1945.svg
Протекторат Богемії і Моравії Flag of Bohmen und Mahren.svg
Карпатська Україна Flag of Ukraine.svg

Друга Чехословацька Республіка, Чехо-Словаччина ( чеська і словц Česko-Slovenská Republika) - недовготривала держава, що виникла після окупації Судетської області Третім рейхом, була конституційною республікою і федеральною державою у складі Чехії, Словаччини та Карпатської України.

30 вересня 1938 було підписано Мюнхенську угоду, що надавало Німеччині Судетську область, населену етнічною німецькою більшістю (судетські німці). Крім цього Чехословаччина, 1 жовтня 1938, лишилась Заолжя, окупованого Другою Річчю Посполитою населеного етнічними поляками. У листопаді Угорщина згідно з першим Віденським арбітражем окупувала Південну Словаччину і південь Карпатської Русі з Ужгородом та Мукачево, населеною етнічною угорською більшістю.

Таким чином, Мюнхенська угода зруйнувала існуючу систему безпеки, заснованих Чехословаччини у Франції , відмовившись від допомоги Франції та Радянського Союзу у захисті територіальної цілісності, подав у відставку президент Едвард Бенеш. Його змінив Еміль Гаха, до того часу голова Верховного адміністративного суду Чехословаччини, мав намір впроваджувати пронімецьку політику умиротворення. Після втрати укріплень в Судетській області, країна лишилась обезброїнною проти Третього рейху, хоча вона мала значні запаси військової техніки і заводи оборонної промисловості. Спроба перепродати обладнання Польщі та балканським країнам була заблокована Третім рейхом. Новий чеський уряд, очолюваний прем'єр-міністром Рудольф Беран почали копіювати модель італійського фашизму, створивши партію національної єдності (Strana národní jednoty) і ввівши цензуру. Діяльність Комуністичної партії Чехословаччини і Комінтерну були заборонені в Чехословаччині. Уряд Другої республіки до початку німецької окупації обмежив права громадян шляхом введення антисемітських расових законів та Указом від 2 березня 1939 року, було створено концтабір для циган в Лети[1].

14 березня 1939 словацький парламент проголосив в Братиславі, акт про незалежність і створення Словацької Республіки . Це було зроблено за сприянням Німеччини і під загрозою німецької згоди про приєднання Словаччини до Угорщини (терен що відійшов до Словаччини згідно з Тріанонським договором(1920)). Нова словацька держава була визнана більшістю європейських країн й стала країною-сателітом Третього рейху.

15 березня 1939 року Гітлер, під час візиту в Берлін, Президента Республіки Чехо-Словаччина Еміля Гаха змусив прийняти створення Протекторату Богемії і Моравії і окупацію країни вермахтом. Протектором був назначений Костянтин фон Нейрат. Озброєння і військовий потенціал чеської армії було передано Третьому рейху, а в травні 1939 року золото Чехословаччини що було на банківському депозиті в банках Великобританії було на прохання уряду протекторату передано до Праги, і згодом передано Третьому рейху.

Словаччина була в свою чергу, змушена підпорядковувати свою зовнішню політику Третьому Рейху і дозволила ввести підрозділи Вермахту на її терен (долина річки Ваг), а також брати участь у вересневій кампанії на боці Третього рейху проти Польщі.

Примітки[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Jan, Gebhart and Kuklík, Jan: Druhá republika 1938–1939. Svár demokracie a totality v politickém, společenském a kulturním životě, Paseka (2004), Praha, Litomyšl, ISBN 80-7185-626-6.(чес.)