Другий Аахенський мир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Другий Аахенський мир поклав край війні за австрійську спадщину. Англія та Нідерланди 30 квітня 1748 року уклали попередню угоду з Францією, після чого 18 жовтня того ж року було підписано цими державами кінцевий мирний договір, до якого 28 жовтня долучилась й Австрія, а згодом Іспанія та Сардинія. За цим миром було підтверджено як всі попередні мирні угоди, так і Прагматична санкція (1713), австрійського імператора Карла VI, згідно з якою за його донькою Марією Терезією визнавались права на престол. За державами було визнано лише ті межі, які вони мали до початку війни.

Пруссія отримувала Сілезію, Іспанія та Сардинія — території в Італії, частково за рахунок австрійських володінь. Франція повинна була відмовитися від земель, захоплених у Нідерландах, а також повернути Великій Британії Мадрас і деякі території в Америці. Велика Британія, крім того, домоглася пролонгації на 4 роки договору про «асієнто» (права англійських компаній на ввезення рабів до іспанських колоній в Америці), чим завершила англо-іспанську війну 1739-1748, та рішення про зруйнування укріплень Дюнкерка. Договір ще більше загострив суперництво Австрії та Пруссії й не вирішив протиріч між європейськими державами, що згодом призвели до Семилітньої війни 1756-1763.

Аахенський мирний конгрес послужив прелюдією до Дипломатичної революції 1756 року.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання[ред.ред. код]