Другий Нікейський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сьомий Вселенський Собор
(ікона XVII століття, Новодівочий монастир)

Другий Нікейський собор — Вселенський собор християнської церкви, що відбувся 787 року в Нікеї. Собор вважається Сьомим вселенським собором і визнається католицькою та православною церквами.

Учасники собору[ред.ред. код]

У соборі взяли участь 335 єпископів (тільки 14 з Заходу) під номінальним керівництвом папських легатів і фактично патріарха Тарасія. Імператрицю Ірину та її сина представляли посадові особи. Були відсутні патріархи Олександрійський, Антиохійський і Єрусалимський, території яких знаходиться під владою мусульман.

Поставлені перед собором завдання[ред.ред. код]

Основним завданням Собору стало припинення іконоборства. Після певних коливань до Собору було допущено єпископів, що виступали за необхідність іконоборства, але більшість вирішила усунути з кафедр єпископів, що в минулому переслідували іконошанувальників.

Результати собору[ред.ред. код]

Іконоборство було засуджено як єресь. Почитання ікон (поклоніння, запалення свічок і ладанів) визнано за ортодоксальне вчення. Однак, було підкреслено, що поклоніння відноситься до людини, зображеної на іконі, а не самого образу. Були також встановлені правила для створення ікон, що виключали свободу і дозволи написання ікон лише духівникам. Зокрема було вирішено, що зображені на іконах постаті повинні мати великі широко відкриті очі, все тіло одягнене, а відкрите лише обличчях та іноді долоні. Фігури повинні бути обведені чорним контуром, святі повинні мати довгі бороди.

Собор не зміг остаточно зупинити рух іконоборців. Це було зроблено тільки на Константинопольському соборі 843 року за візантійської імператриці Феодори.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]