Дрю Галловей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дрю МакІнтаєр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрю МакІнтайр
Дрю в 2017 році
Справжнє ім'я Ендрю МакЛін Галловей IV
Народження 6 червня 1985 (38 років)(19850606)
Ер, Ершир, Шотландія
Громадянство  Велика Британія
 США
У шлюбі Терін Террелл
(2010 - 2011)
Кейтлін Фронапфель
(з 2016 року)
Кар'єра професійного реслера
Імена на рингу Drew Galloway
Drew McIntyre
Зріст 196 см
Вага 125 кг
Звідки Ер, Шотландія
Тренер Спіннер МакКензі
Джастін Річардс
Марк Слоан
Джеймс Тай
Дебют 2001

Ендрю МакЛін Галловей IV (англ. Andrew McLean Galloway IV; *6 червня 1985) — шотландський професійний реслер. Найбільшу відомість здобув у WWE та TNA.

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Галловей почав підготовку до професійної боротьби у віці 15 років в Frontier Wrestling Alliance's Academy, коли його сім'я переїхала на південь Англії в Портсмут. У FWA академії він навчався у Марка Слоана разом з Джастіном Річардсом та Джеймсом Тайжє.

British Championship Wrestling (2003—2007)[ред. | ред. код]

У 2003 році Galloway дебютувавв перше на шоу British Championship Wrestling (BCW), що працює в районі Великого Глазго. Перебуваючи там, він відточував свою майстерність подальшої боротьби. Свій перший матч, No Blood, No Sympathy: Night 1 програв Stu Natt. Він взяв свою першу перемогу у другому матчі разом з Вольфгангом, перемігши Blade і Стю Pendous.

Touring Great Britain (2005—2007)[ред. | ред. код]

Незважаючи на програш у Aviv Maayan в його першому матчі, коли він повернувся травня 2005 його репутація зробила його достатньо конкурентоспроможним в їх головній події, п'ятипозиційний відбірковий матч для визначення найкращих британських важковаговиків. Galloway був вибитий першим Andy Boy Simmonz. Simmonz переміг утриманням.

World Wrestling Entertainment / WWE[ред. | ред. код]

Наприкінці 2006 року World Wrestling Entertainment (WWE) вирушила в тур по Європі і, перед їх зйомками SmackDown в Манчестері, Galloway дали шанс спробувати себе у матчі проти O'Shaunessy. У наступному році в квітні обидва знову отримали шанс на матч у Лондоні. Пізніше в 2007 році, 12 жовтня, Galloway зробив свій телевізійний дебют WWE SmackDown під використовуючи ім'я Дрю Макінтайр. Він мав дружній характер. На початку 2011 року Макінтайр був частиною короткого сюжету з Келлі Келлі. Хоча Келлі була популярним персонажем, Макінтайр намагався домогтися її, незважаючи на його лиходійську поведінку. Вона відмовилася зустрічатися з ним, у зв'язку з його проблемами з гнівом, які були показані під час його матчу проти Трента Баретти.

3MB[ред. | ред. код]

У вересні на 21 епізоді SmackDown, Макінтайр і Джиндер Махал втрутились у матч між Хітом Слейтерои і Брудусом Клеем, напавши на Брудуса. Тріо стало відомо як Three Man Band, пізніше скорочено до 3MB. Через травму зап'ястя, Макінтайр стає менеджером Слейтера і Махала в таг-тим матчі. Макінтайр повернувся на ринг після травми 7 грудня на SmackDown, і разом з 3MB переміг братів Усо і Брудуса Клея. На TLC Міз обрав собі в партнери Brooklyn Brawler, і переміг 3MB. Наступного випуску Raw, 3MB знову програли Мізу і Альберто Дель Ріо. 31 грудня, на Raw, команда намагалася стати претиндентами на командні титули, але зазнала поразки від команди Hell No. Макінтайр і Слейтер також брали участь у першому раунді командного турніру чемпіонату NXT за звання командних чемпіонів, але зазнали поразки від Адріана Невілла і Олівера Грейа. 12 квітня на SmackDown, вони спробували заробити собі ім'я, і напали на Тріпл Ейча, але натомість були атаковані Щитом.

Повернення (2018)[ред. | ред. код]

16 квітня 2018 року повернувся на Raw, атакувавши Тайтуса О'Ніла й Аполо Крюса. 3 вересня того ж року команда Дольфа Зігглера і Дрю Макінтайра перемогла чинних чемпіонов червоного бренду — команду «Б» (Кьортіс Аксель і Бо Даллас), таким чином, Макінтайр став новим командним чемпіоном Raw. 25 березня 2019 року викликав Романа Рейнса на двобій на Wrestlmania 35. Рейнс задовільнив сатисфакцію шотландця, погодившись на матч.

У інших медіа[ред. | ред. код]

Дрю Макінтайр ігровий персонаж WWE SmackDown vs. Raw 2011, WWE '12, WWE All Stars і скачувальний контент для WWE '13.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Виріс в Прествік, Ейршір, Galloway навчався в Prestwick Academy і отримав ступінь кримінології в Glasgow Caledonian University. Він є прихильником футбольної команди Рейнджерс F.C. і в дитинстві хотів стати професійним футболістом. У липні 2009 року Galloway запропонував одружитися Терин Террелл. Вони одружилися в Лас-Вегасі в травні 2010 року. 24 травня 2011, Террелл оголосила, що вона і Галлоуей розлучалися. 3 листопада 2012, мати Галловея померла у віці 51 року.

Фінішери[ред. | ред. код]

Як Дрю Макінтайр

Claymore kick

Future Shock (Snap double underhook DDT) — 2009–present

Scot Drop (Reverse STO) — 2007—2009, used rarely as a signature move in 2010

Як Дрю Галлоуей

Ego Trip (Scoop lift spun out into a facebuster)

G-Spot (Spike piledriver)

Thee Move[135] (Cradle kneeling reverse piledriver)

В бою[ред. | ред. код]

Big boot[137][138]

Fireman's carry gutbuster[139][140]

Front dropkick[141]

Hangman's neckbreaker onto the knee[142][143]

Multiple suplex variations

Northern Lights[144][145]

Overhead belly to belly, sometimes from the second rope[146]

Snap[137][147]

Release powerbomb[140]

Running back elbow[141]

Running forearm to a cornered opponent[141]

Short-arm clothesline[140][148]

Tilt-a-whirl into either a backbreaker[149][150] or a gutbuster[151]

Менеджери[ред. | ред. код]

Charles Boddington

Dave Taylor

Музичні теми[ред. | ред. код]

«Broken Dreams» by Shaman's Harvest (WWE) (2010—2012)[154][155]

«One Man Band» by Jim Johnston (September 21, 2012 — October 17, 2012; Used while a part of 3MB)

«More Than One Man» by Jim Johnston (October 25, 2012 — present; Used while a part of 3MB)

Титули і нагороди[ред. | ред. код]

British Championship Wrestling

BCW Heavyweight Championship (2 times)[9]

Florida Championship Wrestling

FCW Florida Heavyweight Championship (1 time)[61]

FCW Florida Tag Team Championship (2 times) — with Stu Sanders[60]

Insane Championship Wrestling

ICW Heavyweight Championship (1 time)[1]

Irish Whip Wrestling

IWW International Heavyweight Championship (1 time)[38]

Pro Wrestling Illustrated

PWI ranked him #30 of the best 500 singles wrestlers in the PWI 500 in 2010[156]

World Wrestling Entertainment

WWE Intercontinental Championship (1 time)

WWE Tag Team Championship (1 time) with Cody Rhodes

WWE Raw Tag Team Championship (1 time) — з Дольфом Зігглером

Посилання[ред. | ред. код]