Дріопітеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Dryopithecus fontani.jpg

Дріопіте́к (Dryopithecus) — рід вимерлих антропоморфних приматів, відомий по ряду залишків, знайдених в Східній Африці і Євразії. Жив за часів міоцену, приблизно 12 — 9 млн років тому. Ймовірно, в цей рід входить загальний предок горил, шимпанзе і людей. Гібонові (гібони, хулока, номаскуси і сіаманги), як і орангутани, згідно з молекулярними даними, відокремилися раніше. Нижня щелепа із зубами і плечова кістка дріопітек (Dryopithecus fontani) були знайдені під Франції в 1856 вченим Ларте. Деякі частини великих корінних зубів є характерними для дріопітеків і гомінідів в цілому. Пізніше останки дріопітеків були знайдені в Угорщини (Рудапітек), Іспанії (Іспанопітек) і в Китаї.

Почавши еволюціонувати в південній частині Східно-Африканської рифтової долини (Афропітек), предок дріопітека поширився по всьому Африканському континенту й Аравії (Геліопітек), проник в Азію і Європу (Гріфопітек). У довжину він був 60 см, і, можливо, мав більш довгі передні кінцівки, за допомогою яких пересувався з гілки на гілку, як сучасні орангутани і гібони.

Дріопітек мешкав на деревах і харчувався, ймовірно, ягодами і фруктами, тому що знайдені корінні зуби покриті дуже тонким шаром емалі. Можливо споріднений дріопітеком Анойяпітек (Anoiapithecus brevirostris) з Каталонії, схожий і з Афропітеком, і з сучасними людиноподібними. Деякі особливості скелета особин видів Dryopithecus brancoi (Рудапітек) і Dryopithecus laietanus (Іспанопітек), свідчать про можливе прямоходіння цих дріопітеків. Перші ознаки біпедалізму, були помічені ще у Моротопітека і, очевидно, з тих пір, предки людини не були чотириногими

Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.