Дуала (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дуала
Duala, Douala
Duala war canoe.jpg
Човен з вояками дуала, Камерун, 1884, за Die Gartenlaube: Illustriertes Familienblatt, vol. XXXII, №37
Загальна кількість 100 тис. ~ бл. 1,5 млн осіб
Найбільші розселення Камерун Камерун
Мова дуала
Релігія традиційні культи (Анімізм)
Католицтво, Протестанство

Дуа́ла (Duala, Douala; дівала, дуела) — північно-західний банту народ або мовна сукупність народів у Камеруні.

Етнічна спільнота, територія проживання, і чисельність[ред.ред. код]

Мапа розселення груп дуала на півдні Камеруну

Під дуала розуміють не так власне дуала, як етнічну спільність дуала, ленде і баса. Об'єднуючими елементами для цих етній є спільні мова та історія. Власне дуала поділяються на велике число субетнічних груп, які теж нерідко розглядають як окремі народи: ісубу, мулімба, мбоко, мунґо, вурі, квірі тощо.

Територією проживання власне дуала є узбережжя Камерунської затоки в околицях міста Дуала, близькі групи проживають також у провінціях Південно-Східна і Літторал.

Відтак, чисельність дуала коливається від бл. 100 тис. осіб (власне дуала) до бл. 1,5 млн осіб (разом зі споріденними групами і дуаламовними близькими народами).

Мова і релігія[ред.ред. код]

Мова дуала класифікується як північно-західна банту мова (зона A) бенуе-конголезької мовної родини. Цією мовою розмовляє декілька близьких до дуала етносів. Мова має говірне членування.

Більшість дуала і дотепер дотримуються традиційних вірувань (анімізм, культ предків), хоча значним є також число католиків і протестантів, зокрема, прибічників Євангелічної церкви Камеруну.

Етнічна історія[ред.ред. код]

Королівський палац у місті Дуала

Дуала і близькі їм етноси у XVIII — XIX ст.ст. створили на території сучасного Південного Камеруну ранньополітичне об'єднання племен зі столицею в місті Дуала, який був значним торгівельним (в т.ч. і работоргівля) осередком, зокрема і з приходом європейців.

У липні 1884 року вождям народу дуала було нав'язано договір про перехід камерунського узбережжя під протекторат Німеччини.

У роки Першої світової війни, в 1916 році, територію Камеруну було окуповано британськими, французькими і бельгійськими військами. А в 1919 році Камерун, в тому числі і територія проживання дуала, було поділено між Великобританією і Францією.

Незалежність від Франції було отримано в 1960 році, від Великої Британії — в 1961 році[1].

У теперішній час дуала — один з впливових етносів держави Камерун.

Господарство і суспільство[ред.ред. код]

У традиційному господарстві дуала вміло поєднуються землеробство, морське рибальство і торгівля.

Землеробство — підсічно-вогневе. Головні культури — кукурудза, сорго, маніок, ямс, арахіс; товарними культурами є какао, банани, горіхи кола.

Традиційно розвинутою є торгівля.

Різьблений стілець вождя

Серед ремесел розвитку набули: різьблення на дереві ( в т.ч. виготовлення оригінальних «стільців» вождя, старійшин тощо), ковальство, гончарство. Чимало предметів ремісників, крім властивої практичної функції, є справжніми шедеврами декоративно-ужиткового мистецтва.

У теперішній час частина дуала зайняті на промислових підприємствах (у Дуала, Крібі).

Основу традиційного суспільства ще в 1-й пол. ХХ століття становила сільська община. Практикувалася полігінія.

Культура[ред.ред. код]

Поселення дуала нечіткого («розкиданого») планування. Хатини групуються за родинною ознакою.

Житло — прямокутне в плані, із стніми з плетених лози і тростини й обмазаними глиною зі чотирьохсхилою стріхою, що нависає, з листя і трави.

У раціоні переважає рослинна їжа (переважно різноманітні каші, овочі, банани), риба тощо.

Зберігаються усні оповідання.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Історія Камеруну (рос.)

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 3., К., 1979, стор. 485
  • Андрианов Б.В. Дуала // Народы мира, М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 158 (рос.)
  • Андрианов Б.В. Дуала // Народы и религии мира / під ред. В.Тішкова, М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 (рос.)
  • DeLancey Mark W. and DeLancey Mark Dike Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. 3rd ed, 2000 (англ.)
  • Fanso Verkijika G. Trade and supremacy on the Cameroon coast, 1879–1887. Introduction to the History of Cameroon in the Nineteenth and Twentieth Centuries. Palgrave MacMillan, 1990 (англ.)
  • L'Habitat au Cameroun, P., 1952 (фр.)
  • Ardener E. Coastal Bantu of the Cameroons., L., 1956 (англ.)