Дуб
| Дуб | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дуб звичайний (Quercus robur)
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
біля 100 видів (див. текст), у тому числі
|
Дуб (лат. Quercus) — рід дерев родини букових (Fagaceae). Рослина однодомна. Плід — горіх (жолудь). Зростає на більшій частині України, в Степу — рідше, головним чином по долинах річок.
Дуб у багатьох народів вважався найкрасивішим деревом, і до нього ставилися з пошаною і любов'ю. На латинській мові недарма дуб так і називається: «гарне дерево» - Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» - «гарний» і «cuez» - «дерево»[1].
Зміст |
[ред.] Опис
Дуб — величезне дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя - справляє дійсно враження потужності і сили. Це найбільш довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні і трьохсотрічні дуби зустрічаються дуже часто.[1]
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.[1]
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені[1] (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонуваті листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являються пізно, але восени не опадають, а засохлі тримаються на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелені листя не сохнуть і не опадають. Це корковий дуб.
Деревина дуба особливо міцна, і дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими. Чорний дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі - в п'ятдесятилітньому віці[1]. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці - плюсці.
[ред.] Поширення в Україні
Дуб — основна лісоутворююча порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 27% площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок догляду і головних рубок у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.
Існує також стародавня легенда про те як в одному королівстві жив князь Понтелей зі своЇм сином Дубіном.Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний, та злий. Він кожен день казнив невинних людей, йому це дуже подобалось. Жителям це дуже не подобалось,та вони не могли противостояти войнам та князю. Тому вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив маг. Вони просили допомоги. Маг допоміг їм і пішов до князя. Всіх підчинених він перетворив на жолудів,а самого князя на дерево Дуб в честь його ім'я. І досі цей дуб стоїть в Закарпатьській області в Великоберзянського району під назвою Дідо-Дуб, якому вже понад 1200 років.
[ред.] Дуб як символ
У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і усі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, з'єднуючу верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.
Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. За думкою Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, об'єкт їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свій візит розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, тому що в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.
Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятви), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця в якості зброї громовержця чи сонячного бога символізувала твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.
У Давній Греції центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким було джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі. Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворенні боги Філемон і Бавкида, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За легендою, у Геракла була дубова палиця. За деякими версіями з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.
У Стародавній Греції дуб був присвячений богу сонця, науки і мистецтв - Аполлону[1]. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові подвиги[1].
У Греції був дуб Додонського оракула, в шумі листя якого приходивші до нього намагалися почути шепіт пророкувань[1].
У Римі дуб символізує силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як символ родючості. Священним вважалося й дубове поліно, через нього підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.
Дубу приділялася значна роль у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба. У віруваннях друїдів дуб символізував ось світу й асоціювався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливу роль грає образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловічий принцип, а омела — жіночий. У епоху християнізації кельтів багато церков та монастирів в Ірландії часто будувалися неподалік від дібров або окремих дубів.
У давнину у слов'ян було поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується реальним фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події. Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини.
У карпатських слов'ян[1] у старовинній пісні співається:
«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море - серед цього моря стояло два дуба, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила"[1].
Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «... дуби ... незаймані століттями, одного віку зі Всесвіту, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше чудо світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, тому і жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід»[1].
У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — емблема Христа як сили, що проявляється у біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими версіями християнського переказу хрест розп'яття був зроблено з дуба.
Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. Національна команда Румунії з регбі має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя символізують військові звання в збройних силах США.
[ред.] Дуби рекордсмени
Дуби відрізняються надзвичайним довголіттям:
- У парку Салгір у Сімферополі можна побачити 500 річний дуб «Богатир Тавриди». Обіймище його близько 6 м, а діаметр крони досягає 30 м.
- Запорізький дуб згідно з переказами, був свідком того, як козацтво писало під ним листа турецькому султанові.
- Від прославленої М.В. Гоголем Запорізької січі зберігся до цих пір (1964 рік) в селі Верхня Хортиця 700-річний дуб. Його так і називають Запорізьким дубом. Окружність цього дуба - 6 метрів сантиметра 32, коріння ж його розрослися в сторони на 100 метрів .[1]
- Рекордсмен серед українських дубів - Юзефінський Дуб, який росте в Рокитнянському районі Рівненської області, древньому велетневі понад 1300 років.[2]
- У місті Сент (Франція) ріс один з найстаріших дубів в Європі, заввишки в 20метрів, діаметр стовбура якого 9 метрів, в дуплі його - кімната в шириною 4 метра. У його тіні відпочивали легіони Цезаря.[1]
- Найбільш старий дуб в Європі любовно охороняється в Засарайському районі (колишня назва району) Литви. Це Стелмужський Дуб, якому близько двох тисяч років[1].
[ред.] Цікаві факти
- Серед переможців Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» дуби зайняли наступні місця:
-
- 3 місце в номінації «Найстаріше дерево України» посів 1300-річний Дуб Чемпіон.
- 2 місце в номінації Номінація «Меморіальне дерево України» посіли три 1000-річних Дуби Тараса Шевченка.
- 3 місце в номінації Номінація «Меморіальне дерево України» посів 1000-річний Дуб Максима Залізняка.
- 1 місце в номінації «Історичне дерево України» посів 700-річний Запорізький дуб.
- 1 місце в номінації «Історичне дерево України» посів 1000-річний Юзефінський Дуб.
- 1 місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 900-річний Дуб Ґрюневальда.
- 3 місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 800-річний Монастирський Дуб.
- Грибниці багатьох грибів пов'язані з коріннями дерев[1]. Грибні нитки проходять під шкірку коренів. При цьому виявляється, що коріння дерев з грибниці висмоктують воду з мінеральними речовинами, а грибниця з коріння - цукор[1]. Нитки гриба ніби замінюють корінню кореневі волоски. Дослідами встановлено, що такі дерева як дуб і бук, без грибів погано ростуть[1]. З'єднання гриба і кореня дерева носить назву "мікоризи".
- Фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб - дизентерійну паличку[1].
[ред.] Галерея
-
Тисячолітній дуб-велетень в селі Борлінгаус (лат. Borlinghausen) землі Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина
-
1000-річний дуб (Quercus Robur) у Бельгії
-
1100-річний дуб Максима Залізняка в урочищі Холодний Яр Черкаської області
-
Дуб «d'Allouville-Bellefosse» - найстаріший дуб у Франції. Він датується IX століттям.
-
Хоробрий Дуб - один з найстаріших дубів у Польщі
-
Кора коркового дуба
-
Перетин стовбура Quercus robur
[ред.] Види дубів
- Quercus alba
- Quercus aliena
- Quercus arizonica
- Quercus austrina
- Quercus berberidifolia
- Quercus bicolor
- Quercus boyntonii
- Quercus chapmanii
- Quercus cornelius-mulleri
- Quercus copeyensis
- Quercus dalechampii
- Quercus depressipes
- Quercus dilatata
- Quercus douglasii синонім Quercus gambelii)
- Quercus dumosa
- Quercus durata
- Quercus engelmannii
- Quercus faginea - (синонім Quercus lusitanica)
- Quercus fusiformis
- Quercus garryana
- Quercus geminata
- Quercus glaucoides
- Quercus grisea
- Quercus havardii
- Quercus hinckleyi
- Quercus hondurensis
- Quercus humilis (синонім Quercus pubescens) - Дуб пухнатий
- Quercus ilex (синонім Quercus ilicifolia, Quercus glauca) - Каи'яний дуб з двома підвидами:
- Quercus ilex
- Quercus ilex (синонім Q. rotundifolia, Q. ballota).
- Quercus intricata
- Quercus john-tuckeri
- Quercus laceyi
- Quercus lanata
- Quercus leucotrichophora
- Quercus libani
- Quercus lobata - Лопатевий дуб
- Quercus lyrata
- Quercus macrocarpa
- Quercus mohriana
- Quercus michauxii
- Quercus minima
- Quercus mongolica
- Quercus muhlenbergii
- Quercus oglethorpensis
- Quercus peduncularis
- Quercus petraea ( син. Quercus sessiliflora ) - Дуб скельний
- Quercus polymorpha
- Quercus prinoides
- Quercus prinus (синонім Quercus montana)
- Quercus pungens
- Quercus rubra - Дуб червоний
- Quercus robur - Дуб звичайний
- Quercus rugosa
- Quercus sadleriana
- Quercus suber - Дуб корковий
- Quercus stellata
- Quercus toumeyi
- Quercus turbinella
- Quercus vaseyana
- Quercus virginiana
[ред.] Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- ↑ Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.