Дублянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
селище Дублянка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський район
Рада Олексіївська сільська рада
Код КОАТУУ 6323580305
Картка на сайті ВР Дублянка 
Основні дані
Засноване 1750
Населення 564
Площа 0,927 км²
Густота населення 608,41 осіб/км²
Поштовий індекс 62052
Телефонний код +380 5756
Географічні дані
Географічні координати 49°57′04″ пн. ш. 35°20′32″ сх. д. / 49.95111° пн. ш. 35.34222° сх. д. / 49.95111; 35.34222Координати: 49°57′04″ пн. ш. 35°20′32″ сх. д. / 49.95111° пн. ш. 35.34222° сх. д. / 49.95111; 35.34222
Середня висота
над рівнем моря
174 м
Місцева влада
Адреса ради 62051, Харківська обл., Краснокутський р-н, с.Олексіївка, вул.Шкільна,1, тел. 9-62-24
Сільський голова Лучковська Лілія Анатоліївна
Карта
Дублянка (Україна)
Дублянка
Дублянка
Дублянка (Харківська область)
Дублянка
Дублянка
Дублянка (Краснокутський район)
Дублянка
Дублянка

Дублянка — (рос. Дублянка, англ. Dublianka(Dublyanka)) селище в Україні, Краснокутському районі Харківської області. Населення становить 564 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олексіївська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Дублянка знаходиться за 2 км на північ від села Олексіївка і за 2,5 км від села Водяне. З південного сходу примикає село Сонцедарівка.

Через село тече річка з невеликими заводями, з відсутністю течії і глибинами від 1 - 4 метрів.

Історія[ред.ред. код]

Дублянка відлічується з того часу, коли в мальовничому куточку Краснокутчини біля двох глибоких ставків на землях відомого цукрозаводчика Харитоненка паном Дублянським було розпочато будівництво спиртового заводу ґуральні, як тоді називали його жителі навколишніх сіл. До того часу жодного поселення на місці теперішнього селища не було.

Риття котловану під будівництво заводу розпочалося в 1908 році. Прорабом будівництва був дід В.В.Однороба - нинішнього жителя с.Дублянка. Тоді ж були побудовані перші будинки для виробничих потреб: майстерні (будинок над ставком), контора (тепер приміщення медпункту), конюшні (тепер склади і пожежний пункт), будинок пошти (там була їдальня для робітників і інші підсобні приміщення), будиночки, де проживають нині сім'я Кошмана С. В., Шурупової О.І.. Цеглу для будівництва виробляли на побудованому за другим ставком цегельному заводі. На цеглинах була викарбовано літера "Д" - від прізвища власника будівництва М.Дублянського. Так почало зароджуватись селище, яке від прізвища пана Дублянського стало називатись Дублянка. Околиці селища, що почало будуватись, прикрашали чудово устатковані дачі пана Дублянського: одна за другим ставком, друга - на пів острівку, що виступає з боку лісу до першого ставка.

Після революції 1917 року панські маєтки були розграбовані і з часом розібрані. Про їх існування ще до середини 60-х років нагадували бузкові і трояндові алеї та інші насадження квітів. Саме маленьке селище Дублянка хотіли перейменувати в с. Червонопрапорне, навіть на стіні заводу великими буквами було викарбовано цеглою "Червонопрапорний спиртзавод". Але ця назва не прижилась, і знову назва заводу і села стала походити від прізвища їх засновника пана Дублянського. За час існування с.Дублянка належало до різних сільських рад: Червонопрапорської, Покровської, Олексіївської. До 1952 року в селі, крім вище згаданих будинків, було ще близько шести будинків барачного типу. Жителі села були в основному люди приїжджі, які влаштовувалися тут на роботу. По мірі розширення спиртового заводу з початку 60-х років розширювалось і селище - з'явились будинки приватного сектору, соцкультпобуту, церква. У роки Великої вітчизняної війни в районі села Дублянка у вересні 1943 року відбулися жорстокі бої між радянськими воїнами і фашистами, було багато жертв з обох сторін. Про ці події і досі свідчать залишки окопів, бліндажів на околиці лісу та братська могила в центрі села. Школа. Дублянська школа має більш, ніж 50-річну історію. Після війни відкрили початкову школу у прилаштованому приміщенні – сільського клубу.

Першими вчителями були Сісецька Ніла Михайлівна і Середіна Надія Андріївна.

І лише у 1954 році методом народної будови почалося будівництво семирічки. У 1957 році школа стала семирічною.

З 1962 року набула статусу середньої. І з того часу впродовж 43 років школа є осередком культури, освіти, науки. Серед випускників школи багато шанованих людей, провідних спеціалістів. Значна кількість випускників завжди йшли працювати на Дублянський спиртзавод.

Економіка[ред.ред. код]

  • Дублянський спиртовий завод з залізничною гілкою і відстійниками - завод зупинено, не працює з 2011 року.
  • Приватні магазини побутових і продовольчих товарів.
  • Мобільний зв'язок найбільших операторів.
  • Мобільний інтернет від ІНТЕРТЕЛЕКОМ (при наявності антени).

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Дублянський дитячий садок.
  • Дублянська загальноосвітня школа 1-3 ступенів.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт (Амбулаторія)
  • Стадіон
  • Кафе
  • Клуб
  • Перукарня

Визначні місця[ред.ред. код]

  • Братська могила радянських воїнів і партизанів. Поховано 84 людини.

Соціальна ситуація[ред.ред. код]

  • Зупинка спиртового заводу спричинила до масового переїзду працездатного населення до міста.
  • Село в стані повільного занепаду.
  • Більшість населення складають люди похилого, пенсійного віку.

Релігія[ред.ред. код]

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці [1]


Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.