Дубоссари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дубоссари
молд. Dubăsari, Дубэсарь
Герб Прапор
Герб Дубоссар Прапор Дубоссар
Основні дані
Країна Молдова
Регіон Придністров'я
Засноване 1408
Статус міста 1951
Населення 28 500 (2004)
Площа міста 15,52 км²
Телефонний код 373 + 373 215
Географічні координати 47°16′00″ пн. ш. 29°09′23″ сх. д. / 47.26667° пн. ш. 29.15639° сх. д. / 47.26667; 29.15639Координати: 47°16′00″ пн. ш. 29°09′23″ сх. д. / 47.26667° пн. ш. 29.15639° сх. д. / 47.26667; 29.15639
Міська влада
Веб-сторінка http://www.dubossary.ru(рос.)
Мер міста Ігор Мазур

Дубосса́ри (молд. Dubăsari, Дубэсарь) — місто в Молдові на лівому березі річки Дністра. Розташоване за 50 км від залізничної станції Кишинів. Розташоване на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва Дубоссари виникла від татарського слова «Тембосари» або «Дембосари», що означає «Жовті пагорби»[1].

За іншою версією, назва міста відбулася від назви човнів — «дубасів», виготовлених з дуба[2]

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник Леніну

У районі міста виявлені пам'ятники кам'яного віку, скіфські кургани (у тому числі поховання проводирів скіфських племен VI–IV вв. до н. е.), пам'ятники Трипільської і Черняхівської культур, пам'ятники раннього середньовіччя й залишки слов'яно-молдавського поселення.

Перші згадки про Дубоссари відносяться до початку XVIII століття. До складу Російської імперії населений пункт увійшов в 1791 році, а в 1795 році одержав статус міста. Первісним економічним розвитком Дубоссари були зобов'язані торгівлі лісом і його сплавом.

1859 року у заштатному місті Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 4823 особи (3113 осіб чоловічої статі та 2795 — жіночої), налічувалось 681 дворове господарство, існували 2 православні церкви, православна каплиця, єврейська синагога и 3 молитовні школи, лікарня, поштова станція, фонтан, 10 фабрик та заводів, 21 млин, відбувалось 3 ярмарки на рік та 3 базари на тиждень[3].

Герб міста

За переписом населення 1910 року Дубоссари являли собою

« заштатне містечко Тираспольського повіту Херсонської губернії, у господарському відношенні — торговельний пункт. У місті 1427 будов, з них 1037 кам'яним і напівкам'яним, критим залізом — 175, черепицею — 100, соломою — 617, шинцелью — 535. Одна будова припадає на 8 жителів. Вулиць і провулків — 80, на одній вулиці є тротуари, є дві площі не мощені…У місті 10 постоялих дворів, 2 трактири, 7 пивних і винних ларьків, 8 візників. Лікарень — 2 на 37 ліжок, аптек — 10 і 3 аптечних магазини, 3 лікаря (чоловіків), 5 фельдшерів, 2 дантиста, 2 оспопрививателя, 4 акушерки й сповитухи. На одне лікарняне місце припадає 308 жителів, на одну аптеку — 1139 жителів, на один лікаря — 3793 жителя. У місті 5 церков, 5 початкових шкіл, 15 учителів, з них жінок — 5, учнів — 652, бібліотека, друкарня. Фабрик і заводів немає. При виборах міського самоврядування — 447 жителів мають право голосу (1 з 13). Суспільних будинків у місті 6, загальною вартістю 207 000 рублів. Середній за три роки бюджет міста: по дохідній частині — 31 700 і по видатковій частині теж 31 700. У тиждень улаштовується два базари, продається худоба, коні, хліб. Є в місті суспільство взаємного кредиту, 2 ощадкаси, 4 страх агента, нотаріальна контора  »

.

Площа Перемоги

В 1912 році заснований пункт по сушінню й тюковці тютюну, перетворений пізніше в тютюново-ферментаційний завод.

З 1924 року Дубоссари ввійшли до складу Молдавської АРСР. У довоєнний період у місті бурхливо розвивалася промисловість.

27 липня 1941 року, незабаром після початку Великої Вітчизняної війни, Дубоссари були зайняті німецько-румунськими військами. Окупанти почали винищування еврейське населення. На території тютюново-ферментаційного заводу було створене єврейське гетто. Наприкінці серпня в місто прибув німецький каральний загін. Тільки з 12 по 28 вересня 1941 року в місті було розстріляно від 6 до 8 тисяч чоловік. Через відсутність списків неможливо встановити кількість загиблих. Після звільнення Дубоссар за містом виявлено 12 поховань довжиною 15 метрів, шириною й глибиною 4 метри й одне таке ж у міської лікарні. По орієнтовних підрахунках, за час окупації було знищено понад 9 тис. чоловік. У місті залишалося до 500 жителів. У роки війни в місті діяли підпільні патріотичні групи Молчанова й Куликова, Дешового й Надводського.

Дубоссарська ГЕС

В 1951 році почалося будівництво Дубоссарської ГЕС. Начальником будівництва ГЕС був Шутиков, ім'ям якого названа вулиця в місті. В 1954 році ГЕС потужністю 48 Мвт почала роботу.

Економіка[ред.ред. код]

У місті перебувають мехзавод, швейна фабрика, ЖБИ, ферментаційний тютюнокомбінат, винкомбинат «Букет Молдавії». На околицях Дубоссар діють шахти по видобутку котельця. У місті працює 5 шкіл і 2 ПТУ. В радянскький час околиці міста представляли розвинену зону відпочинку республіканського значення. Значна втрата економіці міста була нанесена в період придністровсько-молдовського конфлікту 1992 року.

Відомі дубоссарці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Курган Слави

Примітки[ред.ред. код]

  1. Історія міста на офіційному сайті Дубоссар
  2. Топоніміка міст і сіл
  3. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор.

Посилання[ред.ред. код]