Дуброва (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Дуброва
Північна околиця Дуброви (вдалині село Стільсько)
Північна околиця Дуброви (вдалині село Стільсько)
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Миколаївський район (Львівська область) Миколаївський район
Рада Стільська сільська рада
Код КОАТУУ 4623087605
Картка на сайті ВР с. Дуброва 
Основні дані
Засноване 1340
Населення 431
Площа 0,981 км²
Густота населення 439,35 осіб/км²
Поштовий індекс 81615
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°31′02″ пн. ш. 24°04′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. / 49.51722; 24.07611Координати: 49°31′02″ пн. ш. 24°04′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. / 49.51722; 24.07611
Середня висота
над рівнем моря
284 м
Водойми р. Колодниця
Місцева влада
Адреса ради 81615, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Стільсько, тел. 6-35-16
Карта
Дуброва (Україна)
Дуброва
Дуброва
Дуброва (Львівська область)
Дуброва
Дуброва

Дубро́ва — село в Україні, Миколаївському районі Львівської області. Населення становить 431 особа. Орган місцевого самоврядування — Стільська сільська рада.

Село розкинулось у мальовничій долині, по обидва береги річки Колодниці, серед невисоких, але стрімких пагорбів.

Стародавнє городище[ред.ред. код]

При головній вулиці Дуброви розташовано кілька скельних масивів. Вчені відносять їх до Стільського городища.

На деяких скелях у північній околиці села видно рукотворні вруби і виямки. Вони, очевидно, служили опорою для дерев'яних конструкцій — башт і стін частини городища або сторожових веж.

Над південною околицею села височіє скеля за назвою Дірявець. Названа вона так тому, що в ній є наскрізний отвір, яким може вільно пройти людина. Інша назва скелі — Столовий камінь, оскільки її верх рівний, як стіл. На думку вчених, колись на скелі стояв ідол. Інші називають скелю Храмом Сонця.

Поруч з Дірявцем розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками, в яких, можливо, мешкали служителі язичницького культу. На скелі теж можна побачити східці, видовбані в камені, та поздовжні вертикальні пази (досі неясно, для чого вони були зроблені).

За переказами, язичницьке капище діяло до XVII ст. Щоб витіснити язичників, християнам довелося заселити у цьому місці монахів. Так печерки перетворились на келії. У келіях збереглися ніші, видовбані монахами для ікон або мощів святих. Пізніше місцеві селяни перетворили чимало кам’яних кімнаток у погреби — до вхідних отворів приладнали дверцята і повісили на них замки.

Фотографії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]