Дубровницько-Неретванська жупанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дубровницько-Неретванська жупанія
Dubrovačko-neretvanska županija
—  жупанія  —
Прапор
Прапор
Герб Дубровницько-Неретванська жупанія }}}
Герб
Адміністративний центр Дубровник
Уряд
 - Жупан Нікола Доброславич (ХДС)
Площа
 - Повна 1782 км²
Населення (2001)
 - Усього 122 860
 - Густота 68,9/км²
Телефонний код(и) 020
Веб-сайт: http://www.edubrovnik.org/
Розташування жупанії в межах Хорватії
Розташування жупанії в межах Хорватії

Дубро́вницько-Не́ретванська жупа́нія (хорв. Dubrovačko-neretvanska županija) — жупанія на крайньому півдні Хорватії, в південній Далмації. Дістала назву від головного міста південної Далмації Дубровника та найбільшої річки жупанії Неретви.

Територія жупанії здебільшого збігається в межах з історичною областю Паганія.

Географія[ред.ред. код]

Маючи площу 1782 км², жупанія вузькою смугою простягнулася приморським схилом Дінарського нагір'я на 122 км вздовж Адріатичного моря. На півночі Дубровницько-Неретванська жупанія межує зі Сплітсько-Далматинською жупанією, на півдні на короткому відрізку має кордон з чорногорською громадою Херцег-Нові, який є одночасно державним кордоном між Хорватії та Чорногорією. Східні межі жупанії визначає державний кордон Хорватії з Федерацією Боснії та Герцеговини, територія якої на невеликій 9-кілометровій ділянці в районі Неума перериває континентальну частину жупанії. Берегова лінія жупанії значною мірою розчленована на численні бухти, затоки, протоки, півострови (найбільший з яких - Пелєшац) та острови (Корчула, Млет, Ластово, Сушац, Локрум, Елафітські острови) Адріатичного моря, завдяки чому її довжина становить 1025 км.

Клімат жупанії - найтепліший у Хорватії, із сухим жарким літом і теплою дощовою зимою.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення Дубровницько-Неретванської жупанії за даними перепису 2001 р.:

нації чисельність відсоток
хорвати 114 621 93,29%
серби 2 409 1,96%
боснійці 1 760 1,43%
чорногорці 370 0,30%
албанці 328 0,27%
словенці 163 0,13%

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 р. населення жупанії налічує 122 870 жителів, що становить 2,8 % від загальної кількості населення Хорватії.

В адміністративному відношенні Дубровницько-Неретванська жупанія поділяється на 22 муніципальні утвори (5 міст і 17 громад): 7 - у дельті річки Неретви, 4 - на дубровницькому узбережжі, 4 - на півострові Пелещац, 5 - на острові Корчула , 1 - на острові Млет і 1 - на островах Ластово і Сушац.

Міста[ред.ред. код]

місто жителів
Дубровник 43 770
Корчула 5 889
Меткович 15 384
Опузен 3 242
Плоче 10 834

Громади[ред.ред. код]

громада жителів
Блато 3 680
Дубровачко Прімор'є 2 216
Яніна 593
Конавле* 8 250
Кула Норінска 1 926
Ластово 835
Лумбарда 1 221
Млет 1 111
Оребіч 4 165
Поєзер'є 1 233
Слівно 2 078
Смоквіца 1 012
Стон 2 605
Трпань 871
Вела Лука 4 380
Зажаблє 912
Жупа Дубровачка 6 663

* Громада Конавле включає декілька маленьких поселень на південь від Дубровника. Населеного пункту під назвою «Конавле» у буквальному значенні слова не існує .

Історія[ред.ред. код]

Територія сучасної жупанії впродовж історії належала грекам, римлянам, візантійцям, сербам, венеціанцям, Дубровницькій республіці, французам, австрійцям. Після Першої світової війни у 1918 році цей край було спочатку приєднано до Королівства сербів, хорватів і словенців1929 року — Королівство Югославія), з 1939 р. територія Дубровницько-Неретванської жупанії увійшла до складу Бановини Хорватія, а 1941 року її було поділено між Незалежною Державою Хорватія та фашистською Італією. З 1945 року стала частиною югославської Соціалістичної Республіки Хорватії, а з 1991 року входить до складу нинішньої незалежної Хорватії.

1 жовтня 1991 року Югославська народна армія і четники з Чорногорії та Східної Герцеговини напали на Дубровницько-Неретванську жупанію і зайняли більшу її частину. Під час війни в Дубровницько-Неретванській жупанії було спалено і розграбовано 14 194 осель.

Транспорт[ред.ред. код]

Автомобільне сполучення Дубровницької частини жупанії з Неретванською сьогодні можливе тільки по Адріатичному шосе через боснійське місто Неум, але після завершення будівництва переправи через Неретванську затоку, вони будуть з'єднані Пелєшацьким мостом. Зв'язок континентальної частини жупанії з островами здійснюють регулярні поромні рейси і швидкісні пасажирські катамарани, а острів Корчула планують пов'язати з півостровом Пелєшац мостом або тунелем. Великі морські торгові порти розташовані в Дубровнику і Плоче. Останній є також кінцевим пунктом боснійської залізниці і його порт за домовленістю використовується Боснією і Герцеговиною. Великий міжнародний аеропорт «Дубровник» знаходиться за 20 км на південний схід від Дубровника.

Господарство[ред.ред. код]

Найважливішою галуззю економіки та головним джерелом наповнення бюджету Дубровницько-Неретванської жупанії є туризм. Прегарна стара частина міста Дубровник і чисте море приваблюють мільйони туристів. Жупанія в цілому надзвичайно багата на культурно-історичні і природні пам'ятки та рекреаційні ресурси. Головний сільськогосподарський район жупанії знаходиться у великій родючої дельті Неретви, де вирощують широкий спектр субтропічних плодово-ягідних культур і овочів. На гірських схилах решти жупанії вирощують оливки. У Малостонському каналі поблизу півострова Пелєшац розплоджують устриць і мідій. З галузей промисловості найбільший розвиток дістала харчова, рибальство та переробка місцевої продукції. Важливою галуззю промисловості є також розробка кар'єрів і обробка каменю, здебільшого на Дубровницькій Рів'єрі.

Визначні місця[ред.ред. код]

Найбільша принада Дубровницько-Неретванської жупанії це оперезане високими і довгими мурами та морем Старе місто Дубровника, яке включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Містечко Стон має найбільші на світі після Великої китайської стіни мури. Тут також є найстаріша солеварня в Європі з XIV століття. Жупанія Дубровник-Неретва має багато корабелень.

Національний парк Млет і природний парк Ластово оголошено державою охоронними територіями.

Культура[ред.ред. код]

Перший концерт місцевої філармонії відбувся в Дубровнику 13 травня 1925 р. Звідтоді філармонія виступає на літньому фестивалі в Дубровнику. Театр Маріна Држича побудовано в 1864 році. Ансамбль Лінджо було засновано в 1965 році. У Дубровнику діють Морський музей, Музей природничої історії Біологічного інституту, Етнографічний музей та ін.

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 42°39′13″ пн. ш. 18°05′41″ сх. д. / 42.65361° пн. ш. 18.09472° сх. д. / 42.65361; 18.09472