Дубінін Володимир Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фотографія Дубініна з книги виданої 1951

Володимир Никифорович Дубінін (* 27 серпня 1927, Керч — † 4 січня 1942) — радянський піонер, учасник німецько-радянської війни.

Біографія[ред.ред. код]

Володя Дубінін був одним із членів партизанського загону, який воював в каменоломнях Старого Карантіна (Камиш бурун) поблизу Керчі. Разом із дорослими в загоні воювали піонери Володя Дубінін, а також Ваня Гриценко і Толя Ковальов. Вони підносили боєприпаси, воду, харчі, ходили в розвідку. Окупанти вели боротьбу з партизанами каменоломень і замуровували виходи із них. Оскільки Володя був найменшим, йому вдавалося вибиратися на поверхню по дуже вузьким лазам не помітним для ворогів. Уже після звільнення Керчі внаслідок Керченсько-Феодосійської десантної операції 1941–1942 рр. Володя Дубінін почав допомагати саперам під час розмінування підходів до каменоломень. 4 січня 1942 року від вибуху міни загинув сапер і Дубінін.

Юний розвідник Володя Дубінін був посмертно нагороджений орденом Червоного Прапора. Похований у партизанській могилі, біля каменоломень.

Іменем Володі Дубініна названо вулицю та дитячу бібліотеку в Києві, а також вулицю та спеціалізовану школу № 1 з поглибленим вивченням англійської мови в Керчі.

1949 року з'явилося оповідання Л. Кассіля та М. Поляновського «Вулиця молодшого сина», яке було екранізовано 1962 року.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]