Дуглас Енгельбарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дуглас Карл Енгельбарт
англ. Douglas Carl Engelbart
Douglas Engelbart in 2008.jpg
Народився 30 січня 1925(19250130)
Портленд, Орегон, США США
Помер 2 липня 2013
Каліфорнія, США США
Громадянство США США
Національність німець (з боку батька), норвежець і швед (з боку матері)
Галузь наукових інтересів Комп'ютерні науки, Винахідник
Нагороди Національна медаль США в області технологій та інновацій, Lemelson-MIT Prize, Премія Тюрінга, Lovelace Medal, Norbert Wiener Award for Social and Professional Responsibility, Медаль «Піонер комп'ютерної техніки»

Дуглас Карл Енгельбарт (англ. Douglas Carl Engelbart; * 30 січня 1925, Орегон — † 2 липня 2013, Каліфорнія) - один з перших дослідників людино-машинного інтерфейсу і винахідник комп'ютерного маніпулятора — миші[1], глава лабораторії в якій був створений перший графічний інтерфейс користувача, підготовлений прототип текстового редактора і розроблена концепція гіпертексту.

Енгельбарт є автором більше 25 робіт, мав 20 патентів на винаходи, безліч нагород (1987 - PC Magazine Lifetime Achievement Award; 1990 — премія ACM Software System та інші).

Ранні роки та освіта[ред.ред. код]

Дуглас Енгельбарт народився 30 січня 1925 в Портленді, штат Орегон в родині Карла Луїса і Гледіс Шарлотти Амелії Мунсон Енгельбарт. Мав шведське, норвезьке та німецьке коріння. Середня дитина в сім'ї - сестра Доріан старша Дугласа на 3 роки, а брат Девід молодший на 14 місяців.

У 1942 році закінчив портлендську школу імені Бенджаміна Франкліна і вступив до Університету штату Орегон. В середині свого навчання, незадовго до закінчення Другої світової війни, був призваний до лав ВМС США, відслуживши два роки в якості радиста на Філіппінах. Під час своєї служби Енгельбарт вперше прочитав статтю Венівара Буша «Як ми можемо мислити» (англ. As We May Think), яка надихнула його.[2] У 1948 році, після повернення з війни закінчив навчання і отримав ступінь бакалавра з електротехніки. У тому ж році був найнятий Національним консультативним комітетом з повітроплавання при Дослідницькому центр Еймса, де працював до 1951 року.[3] Після цього Енгельбарт поступив в аспірантуру в каліфорнійський університет у Берклі, отримавши ступінь магістра наук (англ. Master of Science, M.Sc.) у 1953 році, а у 1955 році і ступінь доктора наук.[3]

Кар'єра[ред.ред. код]

Будучи аспірантом допомагав у створенні проекту California Digital Computer (англ. CALDIC). Після отримання докторського ступеня Дуглас залишився в Берклі, де протягом року викладав в якості асистента професора, а потім заснував стартап для комерціалізації деяких своїх досліджень в області пристроїв зберігання даних.

SRI і ARC[ред.ред. код]

Перша комп'ютерна миша

У 1957 році він почав роботу в Стенфордському дослідницькому інституті (англ. Stanford Research Institute) розташованому в місті Менло-Парк. Спочатку працював разом з Хьюїт Крейном над магнітними компонентами ЕОМ і мініатюризацією електронних пристроїв, поступово отримав більше десяти патентів (деякі з яких були результатом його дипломної роботи). У 1962 році підготував доповідь, що містила передбачуваний план досліджень і отримав назву Посилення людського інтелекту: концептуальний фреймворк. (англ. Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework).[4]. Доповідь знайшла підтримку і Дуглас отримав фінансування від агентства з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США. У своєму новому науковому центрі ARC (англ. Augmentation Research Center), який був створений на базі стенфордського дослідного інституту, він зібрав групу вчених, ставши для них рушійною силою при розробці так званої Онлайн Системи (англ. oN-Line System або NLS). Енгельбарт і його команда розробили елементи комп'ютерного інтерфейсу, такі як виведення растрового зображення на екран, миша, гіпертекст, засоби спільної роботи і задатки графічного інтерфейсу користувача. Все це було розроблено в той час, коли більшість людей були далекі від комп'ютерів, і коли програмне забезпечення було в основному написано для закритих пропрієтарних систем.

У 1967 році Енгельбарт подав заявку на патент (отримавши його в 1970) для пристрою, що складався з дерев'яного корпусу з двох металевими коліс (патент 3541541), що він розробив спільно з Біллом Інгліш кількома роками раніше. У патенті пристрій описується як «індикатор XY положення для системи відображення». Пізніше Енгельбарт з'ясував, що це пристрій одержав прізвисько «миша», тому що шнур, що виходив з його задньої частини, був схожий на хвіст миші.

The Mother of All Demos[ред.ред. код]

Багато зі своїх винаходів Енгельбарт продемонстрував 9 вересня 1968 на презентації The Mother of All Demos.[5] Презентація включала в себе першу демонстрацію миші, яку Дуглас використовував для управління вказівником на екрані. У той час про комп'ютери думали як про безособові коробки, які читають перфокарти, шумлять деякий час і випльовують стопки паперу. Графічне управління в режимі реального часу було просто неймовірним.[5]

Нагороди[ред.ред. код]

Починаючи з кінця 80-х років Дуглас Енгельбарт отримав такі нагороди та премії:

  • У 1992 році був нагороджений медаллю «Піонер комп'ютерної техніки», найпрестижнішою нагородою ​​Комп'ютерного співтовариства IEEE.
  • У грудні 1995 рік а на четвертій конференції WWW в Бостоні він став першим лауреатом Меморіальної премії Юрія Рубинського.[6]
  • У 1997 році був нагороджений премією Lemelson-MIT (англ. en: Lemelson-MIT Prize) у розмірі $ 500,000 - найбільшої премією у світі, яка видається за винаходи та інновації.[7]
  • Також в 1997 році був нагороджений премією Тюрінга за надихаюче передбачення майбутнього розвитку інтерактивних обчислень і винахід ключових технологій допомагають це передбачення реалізувати.[8]
  • У грудні 2000 року президент США Білл Клінтон вручив Енгельбарту Національну медаль США у ділянці технологій та інновацій, вищу технічну нагороду в США.
  • У 2001 році Британським комп'ютерним спільнотою був нагороджений медаллю Лавлейс.[9]
  • У 2005 отримав премію імені Норберта Вінера.[10]
  • У 2011 році введено в Зал Слави IEEE Intelligent Systems AI's.[11][12]

Сім'я[ред.ред. код]

C 1950 року був одружений на Баллард Фіш Енгельбарт, шлюб тривав до смерті Баллард в 1997 році. Вдруге одружився 26 січня 2008 з продюсеркою Карен О'Лірі Енгельбарт. Від першого шлюбу у Дугласа четверо дітей - Герда, Діана, Крістіан і Норман.

Див. також[ред.ред. код]

Комп'ютерна миша

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Mouse inventor strives for more». BBC News Online. 2001-11-05. Процитовано 2012-02-25. 
  2. Lowood, Henry (1986-12-19). html «Douglas Engelbart. Interview 1.». stanford.edu (англійською). Процитовано 2012-02-25. 
  3. а б Dr. Douglas C. Engelbart (2011-04-14). «Curriculum Vitae». dougengelbart.org (англійською). The Doug Engelbart Institute. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-25. 
  4. Douglas C. Engelbart (1962-10). «Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework». dougengelbart.org (англійською). Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-27. 
  5. а б Tweney, Dylan (2008-12-09). / discoveries/news/2008/12/dayintech_1209 «Dec. 9, 1968: The Mother of All Demos». Wired News. Процитовано 2012-02-29. 
  6. Biography / Scientist / douglas_c_engelbart.html «Douglas C. Engelbart». hostbangladesh.com (англійською). Процитовано 2012-02-25. 
  7. «Inventor of the Week Archive: Douglas Engelbart». mit.edu (англійською). 2003-01. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-29. 
  8. org / citation.cfm? id = 7929781 & srt = all & aw = 140 & ao = AMTURING & yr = 1997 «1997 - Douglas Engelbart». acm.org (англійською). 1997. Процитовано 2012-02-29. 
  9. «List of Past Lovelace Medal Winners.». bcs.org (англійською). Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-29. 
  10. «Winners of the Norbert Wiener Award for Professional and Social Responsibility». cpsr.org (англійською). Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-29. 
  11. «IEEE Computer Society Magazine Honors Artificial Intelligence Leaders». digitaljournal.com (англійською). 2011 -04-24. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-29. 
  12. «AI's Hall of Fame» (PDF) (англійською). Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2012-02-29. 

Посилання[ред.ред. код]